Не принижувати людей, а забезпечувати їх роботою
Саме за цим принципом протягом двадцяти років працює Михайло Кондратюк. Він розпочав свою фермерську діяльність після розпаду колгоспів, почавши з дванадцяти гектарів землі.
Перед цим пан Михайло, здобувши освіту залізничника, встиг попрацювати комбайнером і на залізничній станції Мардарівка. Коли односельці дізналися про його намір зайнятися фермерством, вони охоче запропонували свої паї.
Зараз фермер обробляє три тисячі гектарів пайових наділів та земель, орендованих у колишніх Ананьївському, Подільському, Окнянському та Захарівському районах.
Цього року врожай зернових обіцяє бути добрим, що суттєво забезпечує стабільність для громад Подільщини та Роздільнянщини, де діє фермерське господарство Михайла Кондратюка «МВК». За словами голови Захарівської селищної ради Олексія Осійчука, це господарство стало бюджетоутворюючим для багатьох старостатів та громад. Фермер впроваджує сучасні технології у виробництво та щедро розраховується з людьми за паї. Також Кондратюк неодноразово виділяв кошти на закупівлю обладнання для навчальних закладів і культурних установ, а також на будівництво каплички.
Фермер постійно підтримує українських захисників, ховаючи їм кошти на потреби військових підрозділів. Він також передав на фронт пристрій нічного бачення, квадрокоптер, КамАЗ з причепом, а зі свого ставка забезпечує свіжою рибою для приготування консервів.
З отарою довелося попрощатися
Раніше Михайло Кондратюк займався і вівчарством, мав велику отару овець. Основну продукцію – бринзу – реалізовував у своєму селі, сусідніх громадах і місті Подільську. Але попит став зменшуватися, а овеча шерсть вже нікому не була потрібна.
– Вівчарство стало нерентабельним, і ми не змогли знайти людей, які б готові були доглядати за тваринами. Тому залишили невелику свиноферму і відгодовуємо бичків. Тварини постачаються для харчування працівників, які займаються польовими роботами, ремонтом техніки, – пояснив Михайло Кондратюк.
Фермер має земельні ділянки поблизу села Перешори, на яких колись працював меценат, благодійник і успішний господарник Євген Чикаленко, відомий книгою «Розмови про сільське хазяйство».
– Раніше в полях працювало значно більше механізаторів, комбайнерів, але зараз ми задовольняємося меншою кількістю працівників, адже маємо сучасну, продуктивну техніку. Проте, на жаль, через війну відчувається нестача кадрів. Ми змогли забронювати лише семеро військовозобов’язаних, більшість нашого колективу – пенсіонери. Працівників возимо з багатьох сіл, не лише на сезонні роботи. Я намагаюся забезпечити своїх земляків роботою, даю їм можливість отримати заробіток і покращити свої умови життя.
На селі нелегко жити, тому найважливіше – не принижувати людей, а намагатися забезпечити працездатних роботою, – ділиться думками Михайло Кондратюк.
