“Сподіваюся, що до часу ухвалення наступної багаторічної фінансової перспективи війна в Україні завершиться. Однак наразі я не маю великого оптимізму”, – зазначив він.
Президент Литви пояснив свою точку зору тим, що Росія лише спектаклює мирний процес. За його словами, Москва не демонструє реального бажання просуватися вперед.
“Не бачу світла в кінці тунелю. Це пов’язано з небажанням Росії йти на поступки – вона лише вдає, імітуючи переговори”, – підкреслив він.
Науседа наголосив, що припинення вогню є ключовою умовою для початку мирного діалогу, але наразі цього не спостерігається. Тому реакція має бути однозначною.
“Ми повинні ввести 18-й пакет санкцій. На мою думку, цей пакет є потужним і достатнім. Але, звісно, будь-які виключення або пом’якшення неприпустимі”, – зазначив він.
Окремо Науседа підкреслив важливість трансатлантичної єдності. Він підтримав ініціативу залучення третіх країн до європейських схем оборонних закупівель.
Говорячи про майбутнє України в ЄС, Науседа закликав до прискорення процесу переговорів і запобігання подвійним стандартам.
“Неприпустимо, коли ми спостерігаємо вибірковий підхід до країн, що прагнуть стати членами ЄС. Маю на увазі Молдову та Україну. Обидві країни докладають значних зусиль і досягають добрих результатів у впровадженні реформ. Але, на жаль, через деякі двосторонні перепони Україна не може розпочати перший кластер переговорів”, – зазначив президент.
Він вважає, що цей кластер має бути відкритий якнайшвидше, а до кінця року – й усі інші.
“Корисно встановити політичну мету. Наприклад, бачити Україну членом Європейського Союзу з 1 січня 2030 року”, – поділився він своїм баченням, додавши, що “це складне завдання, але воно, без сумніву, мотивує”.
