Ключові аспекти:
- Нехтування безпекою шкодить Одещині;
- Люди є основними причинами пожеж;
- Що передбачає законодавство за спалювання сухої трави.
Вогняні ландшафти та населені пункти: як легковажність руйнує Одещину
Згідно з інформацією прес-служби ГУ ДСНС в Одеській області, з початку року на території Одеси та Одеської області зафіксовано приблизно 2200 пожеж екосистем – сухої рослинності на відчинених площах, в полях та лісах.
– Це дуже значна цифра. Я не можу стверджувати, що вона більше, ніж у минулі роки. Однак масштаби цих пожеж значно більші, ніж раніше, – підкреслює Марина Аверіна. – Ймовірно, це пов’язано з тим, що в Одещині не було достатньо опадів в останні місяці. Узимку не було снігу, навесні – лише декілька дощів. Таким чином, земляний покрив став дуже сухим. Як наслідок, коли починає горіти, вогонь швидко поширюється на великі площі.
Внаслідок цього страждають поля, пшениця, сільськогосподарські угіддя і часто – тварини. Нерідко вогонь переходить на різні будівлі і житлові об’єкти. Наприклад, вчора в селі Мале Одеського району вогонь охопив чотири дачні будинки та шість господарських споруд. У зв’язку з сильними поривами вітру підрозділи пожежників працювали в режимі підвищеної готовності.
– Ми знаходимося в тісній співпраці з Державною екологічною інспекцією. Вони ведуть підрахунок приблизних збитків від цих пожеж, – зазначає Марина Аверіна. – За даними інспекції, з початку року екології Одеської області завдано шкоди на суму понад 324 млрд гривень.
Протягом останньої доби рятувальники 74 рази виїжджали на виклики щодо загоряння сухої рослинності на загальній площі 43 га. За словами речниці, в обласній ДСНС не відчувають нестачі в техніці та чисельності особового складу, необхідного для ліквідації пожеж.
– Однак існують пожежі, що виникають у селах, далеко від ближньої пожежної станції. І рятувальники повинні долати бездоріжжя, втрачаючи цінний час. Це може призвести до того, що пожежа набере обертів на більшій площі, – каже Марина Аверіна. – Тому часто отримуємо допомогу від місцевих пожежних команд, які створюються самими громадами. Їх чимало в області. Вони можуть першими прибути на ліквідацію вогню, ще до приїзду бригад ДСНС.
Читайте також: «Щит громади»: як у селах Одещини борються з вогнем і «шахедами»
Люди є основною причиною пожеж
– Це стосується випалювання сухої рослинності, спалювання стерні після збирання врожаю, очищення прибудинкових і присадибних територій, – пояснює речниця. – Випалювання зазвичай переходить у неконтрольоване горіння, і вогонь швидко поширюється. Іноді це призводить до травм людей, коли вони намагаються самостійно ліквідувати пожежі. На жаль, траплялися випадки загибелі людей внаслідок опіків, які не сумісні з життям.
З початку року ГУ ДСНС в Одеській області разом із поліцією виявили понад 150 випадків випалювання сухої трави. На правопорушників накладено штрафи відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Самовільне випалювання рослинності або її залишків».
- Для фізичних осіб штраф варіюється від 3 060 до 6 120 гривень.
- Для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 гривень.
- Якщо вогонь перейде на території природно-заповідного фонду – штрафи зростають у кілька разів.
– В основному, випалювання трави здійснюють люди похилого віку, – зазначає Марина Аверіна. – Молодіжні представники не спалюють суху рослинність – вони мають більш відповідальний підхід. А старше покоління всюди чує, що це корисно для землі. Але це хибне уявлення. Спалювання сухої трави є незаконним! Спалювання стерні та залишків рослин заборонено! Найголовніше – людська безвідповідальність завдає шкоду природі, призводить до загибелі тварин і становить реальну загрозу життю людей!
