На думку експертів, посилення переслідувань майже напевно активізує вже існуючі антирежимні настрої в Ірані.
З початку 12-денної війни з Ізраїлем в країні затримали понад 700 людей за підозрою у шпигунстві. Серед них є декілька осіб, яких іранський режим назвав “шпигунами Моссада”.
“Агенти розвідки” здійснили кілька скоординованих операцій по всьому Ірану, націлених на представників релігійної меншини Бахаї. В результаті вилучили електронні пристрої, особисті речі та матеріали релігійного змісту.
“Членів громади Бахаї часто звинувачують у шпигунстві та антиурядовій діяльності. Агресивні репресії Ірану стосовно меншин за підозрювану нелояльність можуть безпосередньо не привести до масових протестів, але підсилять відчуття розчарування, яке може зрештою призвести до відкритих акцій протесту”, – зазначають в ISW.
Масові протести в Ірані
Нагадаємо, в 2022 році Іран охопили масові протести та заворушення. Це сталося після загибелі курдської дівчини Махси Аміні, яку затримала “поліція моралі” за порушення правил носіння хіджабу.
Дівчина померла 16 вересня в лікарні, не приходячи до тями після затримання. Протести спалахнули в день її похорону.
Під час акцій загинули сотні людей, і розпочалися жорстокі утиски протестувальників. У листопаді того ж року було винесено перший смертний вирок учаснику акцій.
Цікаво, що в червні 2025 року під час 12-денної війни з Ізраїлем на державному іранському телебаченні з’явилися кадри з протестів, що містили заклики до громадян вийти на вулиці.
Актуальні та важливі новини про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Увага! Під час війни активізувалися інтернет-шахраї, які прикриваються сайтом РБК-Україна. Вони копіюють наш дизайн, використовують персональні дані редакції і схожі адреси сайту. Офіційний домен РБК-Україна – www.rbc.ua. Про фейкові сторінки з нашою назвою повідомляйте на пошту: sb@rbc.ua.
