Штучні квіти на цвинтар приносити не можна – чим вони небезпечні

Штучні квіти на цвинтар приносити не можна – чим вони небезпечні

Історія створення штучних квітів

Наукові дослідження свідчать, що ще в 3000 році до нашої ери в Єгипті людина активно використовувала штучні квіти для прикраси.

Згодом, близько 350 року до нашої ери, цю традицію перейняли й греки, а подібні декорації також були популярні у Стародавньому Китаї.

Для виготовлення штучних квітів у давнину застосовували різноманітні натуральні та навіть цінні матеріали: рослинні волокна, пір’я, пергамент, деревину, глину, порцеляну і навіть золото.

Штучні рослини на цвинтарях: історія та традиції

Традиція приносити штучні квіти та вінки на цвинтарі для прикраси могил є відносно новою. Однак масове виробництво таких ритуальних виробів почалося лише в другій половині минулого століття.

В Україні ця практика набула популярності, особливо під час СРСР, і згодом стала частиною поховальної культури.

Після здобуття незалежності частина українців продовжила використовувати штучні прикраси в ритуальних обрядах, адже їх почали активно постачати, зокрема, китайські виробники.

Чому українці обирають штучні квіти

Завдяки сучасним технологіям і новим матеріалам (тканинам, пластику, силікону та латексу) сьогодні штучні квіти іноді виглядають настільки реалістично, що їх важко відрізнити від натуральних, і деякі люди надають їм перевагу саме через це.

Додатково, популярність штучних квітів також пояснюється “зручністю”, адже такі квіти:

  • не в’януть;
  • не потребують догляду;
  • довше зберігають привабливість;
  • можуть виглядати яскравіше та оригінальніше, ніж натуральні;
  • можуть бути дешевшими, ніж живі рослини.

Сучасний стан штучних квітів в ритуальних послугах

Колишній співробітник компанії, що надає ритуальні послуги в Києві, Владислав, розповів у коментарі для РБК-Україна, що сьогодні під час поховань люди вибирають “стандартний набір”.

Це включає труну, аксесуари до неї, церковний набір, хрест (якщо запланована кремація – хрест не ставлять), вінки різних кольорів і розмірів.

У сфері ритуальних послуг без сумнівів досі пропонуються штучні квіти та вінки. Це частина їхнього бізнесу”, – визнав експерт.

Він також підкреслив, що екологічна ситуація у світі нині “не найкраща”, тому з цього погляду використання штучних квітів “взагалі варто уникати на кладовищах”.

“Щодо церкви, дедалі більше священиків також не підтримують ідею використання штучних квітів. Вони закликають приносити тільки живі, аби не шкодити екології”, – зазначив Владислав.

Позиція ПЦУ стосовно використання штучних квітів

У прес-службі Православної Церкви України раніше закликали громадян класти на могили лише живі квіти або саджанці, уникаючи пластикових вінків та інших виробів, задля “захисту планети від забруднень для майбутніх поколінь”.

Ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко у коментарі для РБК-Україна підкреслив, що “у Бога – немає мертвих”.

У Бога – всі живі! Тож на цвинтар варто приносити не штучні“, – пояснив священник.

Він також озвучив ще одну причину, чому Церква не рекомендує прикрашати могили пластиковими квітами.

“Ще одна причина полягає в екологічних аспектах”, – зазначив протоієрей ПЦУ.

Погляд Міндовкілля на використання штучних квітів

Старша проектна менеджерка з управління відходами Команди відновлення та підтримки реформ Міністерства екології України Олена Вусик у коментарі для РБК-Україна зазначила, що особистий внесок у зменшення екологічної шкоди стає дедалі важливішим у контексті:

  • повномасштабної війни;
  • щоденних обстрілів;
  • руйнування екосистем;
  • критичних екологічних колапсів у багатьох регіонах України.

“Хоча ми не можемо контролювати масштаби екологічної катастрофи через війну, ми можемо свідомо обирати в тих моментах, де це можливо“, – наголосила вона.

Експерт також відзначила, що відмова від використання штучних квітів на кладовищах – один із варіантів такого рішення.

Небезпека штучних рослин і вінків на кладовищах

Олена Вусик пояснила, що “штучні пластикові квіти та вінки – це не лише візуально недовговічна ритуальна атрибутика, але й серйозна загроза для навколишнього середовища”.

“Вони виготовляються з суміші пластиків, синтетичних матеріалів, дроту, клеїв та барвників. Після поминальних днів або поховань ці вироби масово відправляються на звалища чи спалюються на відкритому повітрі“, – зазначила вона.

Це призводить до забруднення ґрунтів, води та повітря токсичними речовинами, серед яких – важкі метали, формальдегід, діоксини та інші канцерогени.

Особливо небезпечним є відкритий процес спалювання таких відходів.

“За оцінками експертів, шкідливі елементи можуть розповсюджуватися на значні відстані, забруднюючи атмосферу і ставлячи під загрозу здоров’я людей, зокрема дітей, літніх осіб та тих, хто страждає на хронічні недуги”, – зазначила експерт.

Чи є заборона на використання штучних рослин в Україні?

Вусик повідомила, що наразі в Україні немає законодавчої заборони на використання штучних квітів.

Проте велика частина заходів ініціюється на місцевому рівні.

“Кілька громад ухвалили рішення про обмеження використання таких товарів на своїй території”, – зазначила спеціаліст.

Вона також підкреслила, що “представники усіх основних церков України неодноразово закликали відмовитися від пластикових вінків”.

“Таке побажання акцентує, що ця традиція не має релігійного або богословського значення, а є залишком радянської епохи”, – уточнила експерт.

Вона нагадала, що закон України “Про управління відходами” точно визначає ієрархію дій у сфері поводження з відходами, в якій найвищим пріоритетом є запобігання виникненню відходів.

“Це якраз те, що може зробити кожна людина, обравши альтернативу, наприклад, живі квіти в горщиках або інші натуральні символи пам’яті“, – пояснила вона.

Насамкінець експерт з Команди підтримки реформ Міндовкілля закликала всіх громадян:

  • проявляти екологічну свідомість;
  • утримуватися від використання штучних пластикових квітів на кладовищах.

“Це вже не просто питання естетики чи зручності – це наш особистий вклад у охорону здоров’я українців і збереження природи під час війни. Адже коли навколишнє середовище щодня страждає від обстрілів, відповідальність за повсякденні вибори стає ще більш актуальною”, – підсумувала Вусик.