При підготовкці матеріалу використовувалися: інтерв’ю та есе Залужного для The Economist, заяви на грудневому брифінгу.
Про концепцію командира та довіру до генералів
У грудні 2022 року Залужний казав, що в українській армії концепція радянського командира не працювала на 100% вже у 2014 році.
“Звичайно, у нас були свої “держиморди”, які намагалися підтримувати порядок кулаками та біцепсами… Завжди можна бути нормальним. Бути нормальним – значить залишатися людиною в будь-якій ситуації – це найголовніше. Бути розумнішим, бути сильнішим, бути талановитішим. Це релігія, яку я практикував”, – наголошував головком.
Він також запевнив, що довіряє своїм генералам.
“З початку війни я звільнив десять з них, тому що вони були не на висоті. Ще один застрелився. Я довіряю Сирському (командувачу Сухопутних військ ЗСУ, – ред.), якщо він мені скаже, що йому потрібна ще одна бригада, отже, йому справді потрібна ще одна бригада. Я, звичайно, не думаю, що я найрозумніший”, – сказав Залужний.
Про 300 танків для виходу на “рубежі до 23 лютого”
Зазначимо, інтерв’ю Залужний давав на тлі успішних контрнаступних операцій у Харківській та Херсонській областях. Тоді, за його словами, стратегічне завдання полягало в утриманні лінії та підготовці до нового наступу РФ на Донбасі.
“Ми зробили всі розрахунки – скільки танків, артилерії нам потрібно і таке інше… Я знаю, що зможу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, гадаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого. Але двома бригадами я цього зробити не зможу. Я отримую те, що отримую, але це менше, ніж мені потрібно”, – сказав він.
Тоді ж він загалом був задоволений темпами мобілізації.
“Ми проводимо її як є. У нас достатньо людей, і я ясно бачу, що в мене є. Мені вистачить. Мені не потрібні ще сотні тисяч“, – наголошував Залужний трохи більше року тому.
Про глухий кут на фронті, окопну війну та необхідність технологічного прориву
Майже за рік вийшла колонка для The Economist. У той час, коли стало зрозуміло, що літня кампанія на півдні не досягла поставленої мети. Оцінюючи її, він зазначив, що поле бою нагадує великий конфлікт сторічної давності.
“Як і в Першу світову війну, ми досягли рівня розвитку технологій, який ставить нас у глухий кут (для виходу з якого потрібен технологічний стрибок, – ред.) Глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде”, – констатував генерал.
Тоді він попередив про майбутню окопну війну та її ризики.
“Війна переходить на новий етап: на заміну “маневреній” приходить те, що ми називаємо “позиційною” війною статичного та виснажливого бою, як у Першій світовій війні. Це піде на користь Росії, дозволяючи їй відновити свою військову міць, що зрештою загрожуватиме Збройним силам України та самій державі”, – зазначив він.
Щоб вийти з неї, необхідні можливості та технології іншого порядку. По-перше, контроль над небом. Причому, як вважав генерал, винищувачі F-16, які з’являться у 2024 році, можуть виявитися менш корисними через те, що Росія покращила свою протиповітряну оборону. По-друге, радіоелектронна боротьба, яка є ключем до перемоги у війні безпілотників. По-третє, контрбатарейна боротьба – знищення ворожої артилерії.
“Коли ми отримали західну зброю, ми успішно виявляли та знищували російську артилерію. Але ефективність такої зброї, як “Екскалібур”, американський снаряд із GPS-наведенням, різко знизилася через удосконалення російських засобів РЕБ”, – писав Залужний.
Четвертим пріоритетом він назвав технології подолання мінних полів, п’ятим – нарощування резервів.
“Росія не змогла скористатися своєю перевагою в людських ресурсах, тому що Володимир Путін побоюється, що загальна мобілізація може спричинити політичну кризу… Наші можливості готувати резерви на своїй території теж обмежені”, – додав він.
Про недооцінку Росії
Росію не можна недооцінювати, вона зазнала великих втрат, але ще довгий час перевершуватиме Україну в озброєнні, техніці, ракетах і боєприпасах.
“Позиційна війна – це затяжна війна, яка несе величезні ризики для українських збройних сил і для держави. Якщо Україна хоче вирватися з цієї пастки, нам знадобляться всі ці речі: перевага в повітрі, покращені засоби радіоелектронної та контрбатарейної боротьби, нові технології мінування та здатність мобілізувати і тренувати більше резервів… Нові, інноваційні підходи можуть перетворити цю “позиційну” війну на “маневрену”, – зазначив Залужний.
Сам він визнав, що недооцінив Путіна, оскільки думав, що високі втрати змусять його на переговори.
“Це була моя помилка. Росія втратила вбитими щонайменше 150 000 людей. У будь-якій іншій країні такі втрати зупинили б війну”, – заявив генерал.
Про контрнаступ-2023
У червні минулого року розпочалася наступальна кампанія України на півдні. За її підсумками вдалося зайняти виступ у районі села Роботине Запорізької області приблизно 10 на 10 км. Залужний зазначав, що за планом армія мала проходити по 30 км на добу.
“Якщо ви подивитеся на підручники НАТО і на математичні розрахунки, які ми робили (при плануванні контрнаступу, – ред.), то чотири місяці мало вистачити, щоб дійти до Криму, воювати в Криму, повернутися з Криму і знову зайти туди і назад”, – казав Залужний.
Проте війська та техніка застрягли на мінних полях.
“Спочатку я подумав, що щось не так з нашими командирами, тому змінив деяких із них. Потім я подумав, що, можливо, наші солдати не придатні для виконання завдань і переклав солдатів у деяких бригадах”, – сказав він.
Коли все це не дало бажаного ефекту, Залужний зрозумів, що фактичний паритет у технічному оснащенні ввів у ступор як Збройні сили України, так і окупантів.
Про затримку західної допомоги
Залужний висловлював розчарування затримками з поставками зброї від партнерів, але не вважав це за основну причину скрутного становища України.
“Важливо розуміти, що цю війну неможливо виграти зброєю минулого покоління та застарілими методами. Вони неминуче призведуть до зволікання і, як наслідок, до поразки”, – заявив головком.
Тому вирішальне значення матимуть технології. Однак немає жодних ознак того, що скоро відбудеться технологічний прорив у будь-якій із сфер, пов’язаних з війною.
Про нібито новий наступ України. І про російські плани
У грудні вийшов матеріал німецького видання Welt, в якому наводилася думка експерта Ніко Ланге про можливу підготовку нового контрнаступу у 2024 році. На думку Ланге, на це нібито вказували запити України в США на гелікоптери Black Hawk та Apache, винищувачі F-16 та F-18, танки Abrams, ракетні комплекси великої дальності, БПЛА та боєприпаси.
“Це війна, я не можу говорити, що я планую, що ми повинні робити. Інакше це буде шоу, а не війна, ціна якій – людські життя. Про це не можна говорити в жодному разі”, – відреагував Залужний.
РБК-Україна також просило його прокоментувати публікацію BILD. Це видання з посиланням на джерела в німецькій розвідці писало про середньостроковий російський план із захоплення Харкова, Дніпра та Запоріжжя до кінця 2026 року.
“Я не хотів би характеризувати цей процес, це не моя парафія. Там є люди, які за це відповідають, які мають цю інформацію”, – відповів генерал.
Про ситуацію в Авдіївці
Наприкінці 2023 року росіяни кинулися на штурм Авдіївки та Мар’їнки під окупованим Донецьком. І вже тоді російська пропаганда заявляла про захоплення Мар’їнки. Залужний зазначив, що місто трималося майже два роки, але коли на вузькому клаптику землі ворожі снаряди перекопують землю разом із людьми, життя українських бійців важливіше.
“Наші війська ще перебувають у північній частині. Наші війська підготували оборонний рубіж поза цим населеним пунктом. Але я можу сказати, що цього населеного пункту вже не існує… У тому, що ми зараз відійшли на околицю Мар’їнки, а в деяких місцях і за неї, мені здається, немає нічого такого, що може спричинити суспільний резонанс. Її, Мар’їнки, немає, на жаль”, – казав головком.
Зазначимо, станом на кінець січня офіційно в Україні не говорили про повну втрату Мар’їнки. Щодо Авдіївки, на яку на той час уже півтора місяці накочувалися російські штурми, то він просив не робити “шоу скорботи”.
“Ведення бойових дій підпорядковується своїм законам, які діють незважаючи, подобається це командирам, політикам чи журналістам. Коли противник завдає вогневого ураження із застосуванням великої кількості снарядів, ці снаряди приносять свій результат. Вони розбивають будівлі, вони вбивають солдатів. У противника є можливість концентрувати свої сили, в тому числі артилерію, авіаційні засоби на тому чи іншому напрямі… І він може зробити так, що за 2 або 3 місяці з містом буде те, що трапилося з Бахмутом… Бахмут чи Авдіївка… ми оборонятимемо рівно стільки , скільки у нас вистачить сил. Якщо сил буде недостатньо, ми ухвалимо рішення та збережемо наших людей. А потім відвоюємо“, – додав він.
Про мобілізацію
У грудні українці обговорювали слова президента Володимира Зеленського про те, що військові просили мобілізувати до армії додатково 500 тисяч осіб. За його словами, для цього потрібні вагомі аргументи, оскільки мобілізація в такому обсязі вимагатиме ще 500 млрд гривень із бюджету.
Залужний пояснив ситуацію. Він не говорив цифру в 400 чи 500 тисяч, а називав загальну потребу. І зазначив, що її буде розбито на певні періоди.
“Хтось буде мобілізований у січні, а хтось навіть у грудні (наступного року, – ред.). 2023 рік проходив за такою ж схемою, нічого особливого. Таким чином це буде здійснено і у 2024 році”, – пояснив він. .
Зазначимо, днями до Верховної ради надійшов доопрацьований законопроект, з якого випливає, що мобілізацію буде посилено.
Також Залужний говорив, що для нього головне, щоб до армії прийшли люди, які можуть виконувати поставлені завдання, а кого саме будуть призивати – не його компетенція.
“Мені потрібні люди, мені потрібні боєприпаси і мені потрібна зброя, щоб продовжити ведення бойових дій”, – зазначив він.
Говорячи про запровадження електронних повісток, генерал наголошував, що буде радий будь-яким ініціативам, які забезпечать потребу в людях.
Про скасування строкової служби
Головнокомандувач ЗСУ вважає, що за нинішніх умов української армії не потрібні солдати строкової служби.
“Станом на літо ми були не готові звільнити строковиків. Але наприкінці листопада це вже була наша пропозиція – ми звернулися до Міністерства оборони, щоб строковиків звільнити з військової служби. Наша чітка позиція – їх звільняти, щоб вони йшли відпочивати. А далі – діяли в умовах законодавства, яке є”, – наголосив він.
Згідно з пропозиціями, строковикам після звільнення даватиметься відстрочка від мобілізації на 6 місяців, а замість строкової служби вводиться обов’язкова базова підготовка для чоловіків віком від 18 до 25 років. Залужний підтримує цю ініціативу.
“Я хочу, щоб вони приходили (до армії, – ред.) у стані, в якому вони можуть це робити. А якщо вони ще будуть підготовлені, я тільки буду за”, – говорив генерал.
Про допомогу союзників у підготовці бригад
Сьогодні Україна разом із західними партнерами може одночасно готувати до 10 бригад для захисту від російського вторгнення. В одній бригаді може бути від 1000 до 8000 військових.
“У нас є чудова можливість використовувати як і наші можливості, так і можливості, які надаються нашими партнерами. Партнери приділяють цьому дуже велику увагу. І фактично зараз наші можливості не обмежені. Ми можемо готувати до 10 бригад у повному складі”, – розповів він.
Про роботу українських ТЦК
Залужний незадоволений роботою територіальних центрів комплектування.
“Що стосується ТЦК, то їхньою роботою я поки що незадоволений. Я хочу, щоб люди, які там працюють, щоб вони розуміли, що це окрема спеціальність. За свої 30 років служби єдине, де б я не хотів служити, то це в ТЦК”, – наголошував він.
За його словами, для роботи у колишніх військкоматах потрібно мати певний набір знань.
“І найголовніше – набір навичок, що дозволяють керівнику ТЦК виконувати свої обов’язки. Як зовні, поза ТЦК, так і всередині цього організму. Але станом на сьогодні (кінець грудня 2023 року, – ред.) можливості щодо прийому особового складу територіальні центри комплектування не втратили. Ми простежили, щоб ключові посадові особи, які працюють над організацією цього процесу, залишилися та продовжували свою роботу. Щодо керівників, то робота триває, залишають посади самі“, – казав Залужний.
Зазначимо, до цього президент Володимир Зеленський наказав змінити керівництво колишніх військкоматів, зокрема через факти корупції.
