Яка проблема тогочасної української науки і її майбутнє
Згідно з висновками експерта, в Україні спостерігається явище “старіння” у науковій сфері.
“На жаль, навіть до початку війни приблизно 40% молодих науковців у системі Академії наук зменшилося (протягом 2017-2021 років, – Ред.)”, – зауважив Курбатов.
Він підкреслив, що така ситуація виникла, зокрема, через низький рівень престижності професії.
“А престижність полягає, в першу чергу, у заробітній платі. Трансформуючи цю модель, ми змінюємо й способи залучення молоді”, – наголосив чиновник.
Він також уточнив, що головним завданням міністерства є зміна фінансування, з метою забезпечення більше можливостей для результативних установ, адже за міжнародним досвідом “сильні великі інституції надають більше шансів науковцям і залучають більше фінансування”.
“Як країна, що переживає війну, ми не можемо прямо стверджувати, що в наступному році виділимо в 10 разів більше коштів для науки. На жаль, з фінансової точки зору, це для нас неможливо. Але ми модернізуємо модель, яка має покращити фінансування науки”, – зазначив Курбатов.
Він зупинився на наступних аспектах:
- виявлення дієздатних інституцій з помітними досягненнями, прогресивними фундаментальними дослідженнями, а також успішними прикладними впровадженнями;
- надання додаткової підтримки таким установам.
Заступник міністра додав, що одним із критеріїв в новій моделі фінансування є наявність молодих вчених в інституті.
“Оскільки установа, яка не має молоді, часто не має й майбутнього”, – резюмував експерт.
Які зміни чекають на аспірантуру в Україні та які науки вони стосуються
Курбатов повідомив, що до війни українці “також не прагнули йти в аспірантуру”.
“Стипендія становила 7-8 тисяч гривень на місяць, відсутність фінансування на відрядження, реактиви тощо. Молоді люди не розуміли, чому варто йти туди”, – зазначив він.
Посадовець нагадав, що для фізиків, математиків і хіміків критично важливим є вміння програмувати.
“Якщо ти фізик і вмієш програмувати, IT-компанії вже з початку пропонують тобі 30-40 тисяч гривень”, – додав він.
У зв’язку з цим, у новій моделі “проектної аспірантури”, над якою працюють урядовці, “кожен аспірант разом зі своїм керівником може подати окремий дослідницький проект“.
Заступник міністра підкреслив, що зможуть заповнити заявку і отримати фінансування на:
- збільшену стипендію (20-30 тисяч гривень на місяць);
- оплату роботи наукового керівника;
- відрядження;
- реактиви;
- матеріали.
“Це максимальна підтримка для якісного дослідження… По завершенню 4 років ви звітуєте за проект, що є захистом дисертації”, – уклав представник Міністерства освіти та науки України.
Він також розповів, що цей проект буде експериментальним.
“Спочатку – для природничих наук, в сфері STEM (природничі науки, технології, інженерія та математика, – Ред.) Оскільки саме в цій області ми спостерігаємо найбільший спад у кількості молоді. В аспірантурі в природничих науках – дуже мало людей”, – пояснив Курбатов.
У кінці він визнав, що Україна також має свою “певну перевагу”.
“У нас залишилося чимало сильних установ природничого профілю з часів СРСР. Тобто існує інфраструктура, де аспіранти можуть ефективно працювати. Треба створити умови“, – підсумував заступник міністра.
