Значення Успенського посту і його заборони
Перші відомості про Успенський піст датуються IX століттям. Остаточно піст, що триває два тижні, був затверджений Константинопольським Собором у 1166 році.
Піст отримав свою назву на честь свята Успіння Пресвятої Богородиці, яке відзначається 15 серпня.
Даний піст розпочинається 1 серпня, в день свята Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього.
День 1 серпня в новоюліанському церковному календарі (скриншот: pomisna.info/uk/tserkva/kalendar)
За словами прес-служби Православної Церкви України, Успенський піст є єдиним у церковному році, присвяченим Діві Марії.
Згідно зі строгістю правил, цей піст можна порівняти з Великим постом, під час якого вірні утримуються від споживання:
- м’ясних продуктів;
- рибних страв;
- молочних виробів.
Необхідне послаблення можливе на велике свято Преображення Господнього 6 серпня, коли дозволяється споживання риби.
Свята, що припадають на час Успенського посту
У період Успенського посту відзначаються кілька значущих церковних свят:
- Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього і пам’ять семи мучеників Маккавеєвих, їхньої матері Соломонії та вчителя Єлеазара – 1 серпня;
- Преображення Господнє – 6 серпня.
Наступного дня після завершення посту, 16 серпня, святкується свято Перенесення Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа з Едеси до Константинополя.
Публікація ПЦУ про початок Успенського посту (скриншот: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)
Історія нинішнього свята та його традиції
Історично це свято пов’язане з традицією Константинопольської Церкви організовувати урочистості, які розпочинаються в цей день з часткою Животворчого Древа, на якому було розіп’ято Спасителя:
- цю святиню переносили вулицями Царгорода протягом двох тижнів з молитвами та водосвяттям;
- перед нею віруючі звершували поклоніння, прославляючи Спасителя і Його Пречисту Матір.
“Наші предки, прийнявши з хрещенням та богослужбовий устав Константинопольської Матері-Церкви, прийняли цей побожний звичай, пов’язуючи його з подякою Богові за новий урожай,” – зазначили в ПЦУ.
Тому в нас існує традиція приносити до храмів на освячення після Божественної літургії:
- зілля;
- квіти;
- мед;
- перші плоди садів.
“На духовну поживу і тілесну здобуток, на подяку Богові за те, що щедро обдарував нас цьогоріч,” – пояснили в ПЦУ.
1 серпня – важливий для українців день (ілюстрація: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)
Також підкреслюється, що Православна Церква звершує особливе поклоніння чесному Хресту тричі на рік:
- у день його Воздвиження;
- у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну;
- і нині, в перший день Успенського посту.
Хто такі мученики Маккавеї та чим вони прославилися
Згідно з новоюліанським церковним календарем, 1 серпня українці вшановують пам’ять:
- сімох мучеників Маккавеєвих (Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела);
- матері Соломонії;
- вчителя Єлеазара.
“Ці мученики постраждали за віру в істинного Бога ще в 166 році до Різдва Христового,” – зазначили в ПЦУ.
Їхнє ім’я, що в перекладі з арамейської означає “молот”, символізує їхню стійкість та вірність вірі.
Маккавеї жили в часи правління тиранічного царя Антіоха, який переслідував євреїв, намагаючись примусити їх відмовитися від Закону Божого.
“Попри жорстокі переслідування, брати не погоджувалися порушити Божі приписи. Вони пройшли страшні муки, і навіть їхня матір, спостерігаючи, як вбивають її синів, не витримала і померла,” – згадали в ПЦУ.
Подвиг Маккавеїв надихнув інших на повстання проти безбожного царя, яке завершилося успіхом.
“І сам Антіох відчув покарання – захворів на страшну хворобу і помер, підкреслюючи справедливий Суд Божий для тиранів і гонителів,” – додали в ПЦУ.
Коментар ПЦУ щодо “свята Маковія” або “Спас”
Згідно з ПЦУ, свята під назвою “Маковія” або “Спас” у церковному календарі не існує.
“Знаючи народні традиції, пам’ятаймо, що Спас – це наш Спаситель Ісус Христос, і не може бути кількох “Спасів”. Немає і “медового”, “яблучного” чи “горіхового” спасу,” – пояснили українцям.
Традиції святкування виникли з приносом перших плодів для:
- благословення врожаю;
- подяки Богу за земні блага.
Однак ці назви не можуть замінити офіційні назви свят.
“Нехай сьогоднішнє свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, а також пам’ять про мучеників Маккавеїв надихне нас на твердість у вірі та досягнення перемог,” – підсумували в Православній Церкві.
Публікація ПЦУ про значущість цього дня для українців (скриншот: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)
