Чому ми не вміємо слухати себе
“Упродовж останніх років більшість з нас існує на внутрішньому автопілоті. Ми виконуємо обов’язки, підтримуємо інших, однак часто в цьому повсякденному “триманні” втрачаємо найголовніше – зв’язок із собою,” – зауважує психологиня.
На її думку, нас не вчили слухати власні потреби, а лише стримувати свої емоції. З раннього дитинства ми чули такі фрази, як: “не плач”, “не злися”, “будь сильним”. Внаслідок цього багато дорослих не усвідомлюють, що відбувається всередині них, і не знають, як допомогти собі.
Що таке емоційна грамотність
“Емоційна грамотність – це не контроль, а уважність до себе,” – роз’яснює Анна Богомолець.
Це здатність виявляти свої почуття, називати їх і усвідомлювати, звідки вони беруться.
“Це про відкритість перед собою, а не про слабкість. Відчувати – не означає бути слабким. Це свідчить про те, що ти живий,” – додає психологиня.
Як розвивати емоційну грамотність
- Приділяти кілька хвилин на день. Це не час для корисних справ, а для самослухання: де в тілі відчувається напруга, що я відчуваю в даний момент?
- Вчитися називати свої емоції. Не “мені погано”, а “я злюсь”, “я боюсь”, “мені сумно”, “я відчуваю безнадію”. Це вже допомагає структурувати внутрішній світ.
- Не оцінювати свої почуття. Всі емоції мають право на існування.
- Шукати підтримку. Розмова з тими, хто вміє слухати, допоможе побачити себе з іншого боку.
- Записувати свої переживання. Щоденник – простий спосіб впорядкувати емоційний хаос і думки.
Головне – почати з чесності перед собою.
“Це не швидкий процес, але кожен крок – це інвестиція в себе. Найважливіше – почати можна в будь-який момент, коли вирішиш перестати ховатися від себе і стати своїм другом,” – підсумовує Анна Богомолець.