“У цю ювілейну річницю варто визнати болісну правду: принципи, закладені в основі, не раз піддавалися викликам і порушенням протягом останніх 50 років. Сьогодні агресивна війна Росії проти України є серйозним і безпрецедентним порушенням тих само принципів, які покликаний був захищати Гельсінський заключний акт”, – зазначено у заяві.
“Трійка ОБСЄ” підкреслила, що ця неспровокована та безглузда війна призвела до величезних людських страждань і “завдала суттєвої шкоди європейському безпековому порядку”.
Вони додали, що це “не лише напад на Україну, а й загроза спільним зобов’язанням усіх країн-учасниць ОБСЄ”.
“У цей урочистий день “Трійка ОБСЄ” залишається відданою Гельсінському акту, рішуче засуджує агресію Росії та знову підтверджує свою незмінну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Порушення Гельсінських принципів не можуть залишатися без належного реагування”, – стверджується у заяві.
До “Трійки ОБСЄ” у 2025 році увійдуть міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, віцепрем’єр, міністр закордонних справ та туризму Мальти Ієн Борг, а також член Федеральної ради, глава федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс.
Гельсінський заключний акт
Гельсінський заключний акт був підписаний 1 серпня 1975 року в столиці Фінляндії представниками 35 країн, включаючи всі європейські держави (за винятком Албанії), а також США, Канаду та СРСР.
Цей документ став ключовим міжнародним актом періоду розрядки Холодної війни, заклавши основу для створення Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Акт містив принципи, покликані регулювати відносини між державами: повага до суверенітету, невтручання у внутрішні справи, непорушність кордонів, мирне вирішення суперечок, а також повага до прав людини та основних свобод, плюс право народів на самовизначення.
Документ складався з трьох ключових напрямів: безпека в Європі, економічна та науково-технічна співпраця, а також гуманітарні питання, включаючи права людини, свободу слова та пересування.
Хоча акт не мав обов’язкової юридичної сили, він став важливим політичним зобов’язанням для держав-учасниць.
Для України, яка на момент підписання була частиною СРСР, Гельсінський акт став основою для захисту свого суверенітету після здобуття незалежності. Саме на його принципах нині базується аргументація держави в міжнародній боротьбі проти агресії з боку Росії.
Глава МЗС Андрій Сибіга зазначив, що нічні удари РФ по Україні 31 липня є способом, яким російський диктатор Володимир Путін “відзначає” 50-ту річницю Гельсінського заключного акту.
