Проте, за словами фахівців, без прийняття єдиного законодавства, що стосується основних принципів відновлення, реалізація цих ідей стане проблематичною.
Дослідження показують, що незважаючи на відмінності у віці, регіонах, освіті та доходах, загальне бачення основ повоєнного відновлення є спільним для всієї України, зазначила Олена Шуляк. Гостра боротьба з корупцією під час розподілу коштів на відбудову – це головний принцип та пріоритет, що кваліфікує українців. Цій ситуації надають найбільше значення 50,6% опитаних.
“Крім того, бачимо, що близько третини українців підтримують відновлення на принципах “краще, ніж було”, прагнучи створити умови для повернення людей та забезпечення національної безпеки. Зелена відбудова та умови для розвитку підприємництва не є основними пріоритетами для населення України. Однак, як показує дослідження, існують значні вікові розбіжності: 38,9% молоді у віці від 18 до 29 років підтримують екологічне відновлення, у той час як серед людей похилого віку (60+) таких лише 18,2%”, – додала Шуляк.
Вона також зазначила, що все більше громадян підкреслюють важливість врахування думки громад у процесах, пов’язаних з плануванням відновлення. За даними останнього опитування, так вважали 40,5% респондентів, у порівнянні з 31,4% в попередньому. Це, на думку парламентарки, свідчить про підвищення рівня усвідомлення громадянами важливості їхнього голосу та готовність до участі.
“Одним з можливих інструментів тут можуть бути публічні консультації. Законопроєкт, який передбачає обов’язкове проведення таких консультацій усіма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийнятті управлінських рішень, парламент ухвалив влітку минулого року”, – повідомила Олена Шуляк.
На її думку, у міжнародній практиці проведення публічних консультацій є обов’язковим для більшості важливих рішень на державному рівні. В Україні ж ця практика раніше була добровільною. Проте, після ухвалення відповідного законопроєкту, публічні консультації стануть обов’язковими при ухваленні будь-яких управлінських рішень на рівні держави та громад. Ця норма почне діяти після закінчення повномасштабної війни.
Дослідження також вказує, що відбудова міст і житла має бути здійснена на основі безпеки, енергоефективності та екологічності. Швидкість і вартість відновлення виявились менш важливими для українців, зауважила Олена Шуляк. При цьому, візуальна привабливість відбудови міських територій є найбільш важливою для киян — 10,9%, в той час як для жителів інших міст показник становить лише 6,1%.
Спостерігаються також вікові відмінності: результати дослідження вказують, що люди похилого віку (60+) частіше обирають “дешево” (18,3%) та “швидко” (30,8%), а рідше “енергоефективно та екологічно” (45,9%). Натомість, безпека і екологічність є основними пріоритетами для молоді (66,5%) та 60,7% — для молоді 18-29 років.
Олена Шуляк зазначила, що планування та реалізація відновлення з урахуванням цих принципів ускладнена відсутністю єдиного законодавства щодо основ відновлення. У 2024 році на базі Мінвідновлення за участі багатьох стейкхолдерів був підготовлений відповідний законопроєкт, що визначає 14 основних принципів державної політики в сфері відбудови.
“Ми, в нашому Комітеті, успішно провели консультації, які дозволили сформувати точні рекомендації, які були направлені до Кабміну. Проєкт закону отримав підтримку як міжнародних партнерів, так і Офісу Омбудсмана України. Однак, законодавчу ініціативу, яка могла б стати основою для відновлення країни, Міністерство регіонального розвитку ще не подало до парламенту на розгляд”, – зауважила Олена Шуляк.
На закінчення вона додала, що важливо усвідомлювати, що без чітко визначених засад, обов’язків і процедур неможливо створити ефективну систему управління процесами відновлення. Це призводить до правового вакууму, який ускладнює координацію дій та відкриває можливості для суб’єктивних рішень і зловживань. Тож запуск системного рамкового закону має стати пріоритетним завданням.
