Ключові питання:
- Чому Ізраїль ще не знищив ХАМАС у Секторі Газа?
- Чому питання повної окупації анклаву почали активно обговорювати лише зараз?
- Яка реакція світу на плани Ізраїлю?
Після усунення загрози з боку Ірану та його союзників Ізраїль звернув увагу на проблему ХАМАС у Секторі Газа. З кінця 2023 року розпочалася військова кампанія проти терористів, ініційована після масштабного теракту, внаслідок якого загинуло понад 1200 людей.
Незважаючи на деякі попередні успіхи, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху запропонував план повної окупації цього анклаву між Ізраїлем та Середземним морем. Генеральний штаб та міністерство закордонних справ Ізраїлю виступають проти розширення операції, проте, згідно з інформацією з ізраїльських медіа, Нетаньяху отримав підтримку від своїх партнерів у кабінеті, щоб реалізувати цю ініціативу. Остаточне рішення з цього питання має бути ухвалене сьогодні, 7 серпня.
Чому це питання актуальне зараз
З військової точки зору, знищення ХАМАСу без захоплення всієї території Сектора Газа є неможливим, що було зрозуміло з моменту початку військової кампанії. Проте до недавнього часу основним фактором стримування для Ізраїлю залишалося питання заручників, які утримуються терористами, зазначив військовий експерт Давід Шарп.
Під час теракту 7 жовтня 2023 року ХАМАС захопив понад 250 осіб. В результаті кількох раундів переговорів більшість із них вдалося повернути в обмін на різні поступки бойовикам. Станом на серпень 2025 року, близько 50 заручників залишаються в полоні, проте лише 20–21 з них ймовірно живі. Фактор заручників суттєво впливав на активність ізраїльської армії.
“Багато операцій проводилися з обмеженнями або (військові – ред.) утримувалися від певних дій через загрозу для заручників”, – пояснив Шарп.
Це дозволяло зберегти їхнє життя, з надією в майбутньому повернути людей додому, однак не обійшлося без трагедій. У серпні минулого року шість заручників були знайдені застреленими ХАМАСом незадовго до прибуття ізраїльських військ. Це призвело до хвилі протестів в Ізраїлі, де родичі заручників звинуватили уряд у провалі переговорів.
До цього часу Ізраїль продовжував зусилля щодо повернення ще частини заручників через переговори, які проходили за посередництвом Катару, Єгипту та США. Але ці перемовини зайшли в тупик.
“Ізраїль здійснив серйозну спробу повернути ще хоча б 10 людей у рамках чергової угоди, де ХАМАСу обіцяли 60 днів припинення вогню, велику допомогу через контрольні пункти, звільнення понад тисячі терористів, що перебувають в Ізраїлі, і так далі. Але ХАМАС не досягнув угоди. Ізраїль не був готовий гарантувати, що після звільнення заручників і завершення угоди війна з ХАМАС залишиться припиненою”, – пояснив Шарп.
В результаті єдиним варіантом для Ізраїлю, щоб звільнити заручників і зменшити вплив ХАМАС у Секторі Газа, стає збільшення військової операції.
Картинка операції
Зараз ізраїльська армія контролює близько 70% території Сектора Газа, де, як правило, немає місцевого населення, яке перемістилося до гуманітарних зон та під контроль бойовиків.
“Основні укріплення ХАМАСу – це два ключових райони: центральна частина міста Гази та так звані табори біженців на південь від міста. Це, власне, єдині два місця – Дейр-ель-Балах та Нусейрат, куди в рамках сухопутних операцій армія раніше не заходила через побоювання, що там можуть перебувати заручники”, – зазначив експерт.
Сектор Газа. Пурпуровим позначено території, що контролюються Ізраїлем. Червоним – гуманітарні зони (карта: Управління ООН з координації гуманітарних питань, UN OOCHA)
Згідно з даними Ynet, очікується, що військова кампанія по повній окупації Сектора Газа та ліквідації ХАМАСу триватиме від чотирьох до п’яти місяців і у ній візьмуть участь до п’яти дивізій Армії оборони Ізраюлю. Втім, можуть бути й варіації в стратегії. В ізраїльських медіа термінологія з цього приводу часто суперечлива.
Наприклад, перший етап може передбачати захоплення міста Газа на півночі території, одночасно вживаючи заходів для переміщення місцевого населення на південь і організації гуманітарної допомоги, зазначив Шарп. Потім, залежно від обставин, може відбутися розширення контролю Ізраїлю над центральними районами анклаву чи його південною частиною.
Очевидно, що остаточне рішення ізраїльське керівництво прийматиме з урахуванням військових, політичних та міжнародних обставин.
У ході розширення військової операції ізраїльська армія може зазнати додаткових втрат. Ще однією причиною для обережності є те, що тривале управління Газою вимагатиме суттєвих фінансових витрат. Крім того, знизиться ймовірність повернення заручників в живими.
“Це питання вибору. Втрати, безумовно, повинні враховуватися, але існування ХАМАСу є серйозною загрозою, яка, як показала історія останніх 20 років, призводить до тисяч загиблих в Ізраїлі”, – зазначив Шарп.
Реакція міжнародного співтовариства
Міжнародна реакція на плани Ізраїлю щодо окупації Сектора Газа також має важливе значення для його керівництва.
Президент США Дональд Трамп принаймні не заперечує проти плану повної окупації Сектора Газа, як повідомляє Axios, посилаючись на анонімні американські джерела.
Європейські країни, які в травні засудили плани повної окупації анклаву, висловлюють побоювання, що розширення військових дій може призвести до нових жертв серед мирного населення. При цьому, країни Європи підтримують роззброєння ХАМАС та відновлення миру в регіоні.
Маючи на увазі погіршення гуманітарної ситуації в Газі, Франція, Велика Британія та ще ряд країн оголосили про плани визнати Палестину як повноправну державу, що може послабити позиції Ізраїлю на міжнародному рівні. Крім того, деякі держави пропонують заморозити торговельні угоди між Ізраїлем і ЄС.
Арабські країни, особливо, критикують плани з окупації Сектора Газа та підтримують вирішення конфлікту через переговори. Водночас повна окупація анклаву може поставити під загрозу процес нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією в рамках Угод Авраама.
Посередники в переговорах між Ізраїлем та ХАМАС – Єгипет і Катар – тиснуть на Ізраїль через США, аби той утримався від реалізації плану окупації Гази і відновив переговори з ХАМАСом, зазначає ізраїльський державний телеканал Kan. Однак, ізраїльський чиновник оцінив шанси на повернення ХАМАСу за стіл переговорів до затвердження плану як “близько нульові”.
Загалом, спроба знищити загрозу ХАМАСу у короткостроковій перспективі створює нові виклики для Ізраїлю, але в довгостроковій перспективі може суттєво покращити безпекову ситуацію в регіоні.
