Про плани Росії на фронті
Головнокомандувач ЗСУ зазначає, що ситуація на фронті залишається складною.
Росія триває у своєму стратегічному наступі. Як пояснює Сирський, ворог проводить перегрупування та зосереджується на двох ключових напрямках.
“Покровський напрямок залишається основним для росіян. Наразі вони перекидають свої війська з Сумського на Запорізький напрямок. Це другий напрямок, де плануються активні наступальні дії. Станом на сьогодні у Запорізькому напрямку йдуть бойові дії з невисокою інтенсивністю. Але під егідою Путіна окупанти намагаються також завдати потужного удару, запланованого ще рік тому”, – сказав генерал.
Він підкреслив, що цей план був зірваний під час Курської операції. Для стримання нашого наступу ворог втратив більшість сил у Запорізькій області. Нинішня мета противника на Запорізькому напрямку – пробитися через українську оборону та просунутися вглиб території, їхньою метою є вся область.
Сирський також зазначив, що серед пріоритетних для противника напрямків на найближчий час буде Новопавлівський (південь Донецької області) та Лиманський, де також росіяни намагаються досягти успіхів, хоча масштаби бойових дій там менші.
Про ситуацію біля Покровська та Добропілля
Найскладнішим участком фронту сьогодні залишається Покровський напрямок, констатує головком. Щоденно там фіксується близько п’ятдесяти штурмових дій противника. За його словами, до Покровська можливо забезпечувати логістику попри тиск окупантів.
Противник використовує так звану тактику “тисячі порізів” – наступ на широкому фронті малими штурмовими групами, пояснив Сирський.
Він визнав, що минулого тижня росіяни досягли певного успіху на Покровському фронті, біля Добропілля, коли їхні групи просунулися на 10-12 км до кількох українських населених пунктів. Генерал зазначив, що це сталося через рельєф місцевості, багатий на яри та річки, що дозволяє ворогу невидимо пересуватися. Влітку ж рослинність ускладнює контроль над лінією бойового зіткнення.
“По-друге, через об’єктивні причини у нас немає суцільної лінії фронту, отож ворог скористався цим і продвинувся. Але після низки рішучих заходів та перекидання додаткових сил та засобів наших десантних частин, ми очистили населені пункти та ділянки місцевості, і впевненість противника була знищена. Їхні публікації в соцмережах спочатку мали тональність “вперед, перемога”, а тепер – “в оточенні, кінець”. Тобто все закінчилось своїм логічним завершенням“, – зауважив Сирський.
За його словами, просування противника біля Добропілля – частина його наступальної операції на Покровськ. Ворог намагається охопити Покровську агломерацію з двох сторін – з північного сходу та південного заходу, формуючи своєрідні “ліщата”.
“Основна мета цих дій на північному напрямку – перерізати нашу логістику. Саме там наступає 51-ша загальновійськова армія РФ у складі трьох бригад – це колишній 1-й армійський корпус так званої “ДНР”. У полон потрапили і були знищені військовослужбовці 132-ї бригади – горлівської. Серед полонених – молоді військовослужбовці, призвані з різних місць, у тому числі і з Росії. Але їхній фінал один – полон”, – прокоментував генерал.
Чи є загрози для Сумщини та Херсона
На Сумщині ворог зазнав невдачі, говорить головнокомандувач. Незважаючи на те, що там було зосереджено сильне угрупування з найкращих російських частин, противник не мав жодного успіху за останні два місяці. Він усвідомив безперспективність своїх дій в цьому напрямку.
“Він втратив кілька населених пунктів. Остання спроба наступу в районі Степного і Новокостянтинівки закінчилась провалом – загарбники були знищені, відступили за державний кордон. І ми продовжуємо там наступальні дії. Ворог, усвідомлюючи безперспективність своїх дій, тепер перекидає частини на інші напрямки, переважно на Запорізький”, – пояснив генерал.
Що стосується Херсона, то окупанти нещодавно намагались за допомогою серії ударів зруйнувати один із мостів та фактично ізолювати район міста – у найближчий час не прогнозується активних дій росіян.
“Там росіяни ведуть активні дії переважно в острівній зоні та в районі мостів. Водночас вони перекинули звідти один полк та бригаду морської піхоти, що свідчить про те, що найближчим часом там (на Придніпровському напрямку) не буде суттєвих наступальних дій. Хоча загроза, звісно, завжди лишається, і не варто її скидати з рахунків”, – повідомив Сирський.
Про можливий кінець війни та готовність ЗСУ до будь-яких сценаріїв
На запитання щодо можливостей ЗСУ триматися, якщо Путін захоче затягувати війну, головнокомандувач каже: У нас немає іншого шляху – ми маємо захищати свою землю.
“Путін хоче не стільки виграти час – він прагне захопити територію, для чого потрібен час. І незважаючи на постійні втрати, які у нього зростають – захоплення кожного кілометра та кожної позиції обходиться йому у величезну кількість загиблих і поранених. Це підтверджується статистикою. По-перше, його темпи наступу сильно сповільнилися. По-друге, рівень втрат є дуже високим. Проте вони з такою впертістю намагаються реалізувати свої цілі”, – зауважив Сирський.
За його словами, попри всі майбутні гарантії безпеки, які може отримати Україна, та переговорний процес наша країна має завжди бути готовою до війни – як до її продовження Росією, так і до можливого розв’язання нової війни.
“Навіть у разі укладення миру чи замороження конфлікту ми повинні постійно дбати про підвищення боєздатності армії, враховувати досвід війни та робити висновки після детального аналізу, створюючи найсучаснішу, найпотужнішу та високотехнологічну армію. Я вважаю, що ворог зможе швидко відновитись. Тобто наша країна не має забувати уроки цієї війни. Потрібно бути готовим до того, що війна може продовжитись у будь-який момент. Загроза залишається, оскільки ворог не відмовляється від своїх планів захопити всю Україну”, – вважає генерал.
Він нагадав, що “травневе” перемир’я противник використав для перегрупування, підтягнувши артилерію та підрозділи безпілотних систем до переднього краю, чого не можна було зробити під час активних бойових дій. І після цього “перемир’я” росіяни одразу розпочали активні наступальні дії.
При цьому він не вірить у заяви росіян про можливість вести війну роками, називаючи це “бравадою”.
Про сучасну зброю в ЗСУ, використання ШІ та роботів на фронті
Наразі українська армія робить акцент на високотехнологічному озброєнні, що сприяє зменшенню присутності військовослужбовців на полі бою. Це, за словами Сирського, стосується передусім роботизованих платформ та безпілотних систем – в першу чергу, повітряних дронів. Також активно впроваджуються наземні безпілотні системи – для логістики та медичних евакуацій поранених.
“Ми вже тестуємо повітряні платформи для евакуації поранених – це перспектива. Для нас також пріоритетом є дрони, що діють як перехоплювачі для боротьби з ворожими ударними БпЛА. Ми досягли вражаючих результатів завдяки нашим морським платформам. Це – технологічні види зброї, озброєння з елементами штучного інтелекту, якщо можна так висловитись”, – зазначив головком.
Він додав, що практично все технологічне озброєння України має елементи штучного інтелекту, у тому числі і системи протиповітряної оборони.
“ШІ активно використовується фактично в усіх сферах. Однак слід враховувати, що він може помилятися. Зараз це лише початок його розвитку та використання. Але ми вже створили в Генеральному штабі, й у інших штабах структури, що займаються інтеграцією штучного інтелекту у воєнній сфері”, – прокоментував генерал.
Нещодавно 93-тя окрема механізована бригада “Холодний яр” опублікувала відео, на якому військові проводять зачистку населених пунктів біля Добропілля, використовуючи роботизовані системи з кулеметами. Ці роботи наближались до противника і через гучномовець пропонували росіянам здатися в полон; якщо ж ті відмовлялись, вони відкривали вогонь. Сирський повідомив, що такі роботизовані системи вже досить широко застосовуються в українській армії.
“На цей рік у нас заплановано поставки 15 тисяч наземних роботизованих платформ різного призначення”, – додав генерал.
Про проблеми з нестачею особового складу та зміни в армії
В Україні, звісно, менше людей, ніж у росіян. Відповідно, й мобілізаційний ресурс менший. У орієнтовних оцінках у росіян мобресурс становить 20-25 млн осіб, у нас – 2-5. Один з можливих шляхів компенсувати цю нестачу – це використання високотехнологічної зброї та техніки без військовослужбовців або зброї з дистанційним управлінням. Це дозволить максимально знизити людські втрати, зазначив Сирський.
“Другий напрямок – підвищення якості підготовки. Професійно навчений солдат має значно більше шансів вижити на полі бою, ніж звичайний військовий з недостатньою підготовкою”, – підкреслив головком.
Він також додав, що тепер базова загальновійськова підготовка збільшена до 51 доби. Військовослужбовець проходить підготовку у навчальному центрі й після цього продовжує навчання в частині.
На думку Сирського, приклади успішних кар’єрних сходжень можуть також підвищити інтерес добровольців та мотивацію військових – коли цивільні, які долучились до армії під час або на початку великої війни, стали командирами. Це, наприклад, Роберт “Мадяр” Бровді – нинішній командувач Сил безпілотних систем та Юрій Федоренко – командир 429-го окремого полку безпілотних систем “АХІЛЛЕС”. Такі приклади були й інші, зазначив головком.
“Я активно підтримую таких людей. Адже ефективний командир – це запорука успіху. Неефективний командир – це означає втрату військових і територій. Це основна характеристика будь-якого командира – чи зможе він виконати завдання та якою ціною”, – пояснив Сирський.
Для поліпшення управління Збройних сил зараз реалізується масштабна реформа з переходу до корпусної системи управління в армії.
“Згадайте, раніше були оперативно-тактичні угруповання (ОТУ), де в деяких ОТУ було понад 20 бригад, що дуже ускладнювало процес управління. Необхідно було контролювати одночасно, наприклад, 23 військові частини. Зараз комплект значно зменшився. Це підвищило контроль над діями бригад, за їхнім забезпеченням, за наявністю особового складу – щоб не траплялись випадки, коли певна частина особового складу залишалася без контролю, тобто перебувала в зоні бойових дій, але не брала в них участі”, – підсумував генерал.
Про українську ППО та модернізацію Росією своїх БПЛА типу “шахед”
Україна активно розвиває систему протиповітряної оборони, збільшуючи кількість високотехнологічного обладнання. Окрему увагу ЗСУ приділяють системам, які здатні протидіяти ворожим дронам.
“Як не дивно, але дуже ефективно працюють армійські гелікоптери, які мають кулеметне озброєння. Можу сказати, що з серпня минулого року по серпень цього року їм вдалося знищити понад 3200 дронів типу “шахед” – це вражаючі результати”, – повідомив головнокомандувач ЗСУ.
Перспективним напрямком для протидії ворожим “шахедам” є дрони-перехоплювачі. В Україні вже існує безліч розробок, які можуть конкурувати з відомими фірмами, такими як Merops.
“Наші розробки мають характеристики не гірші, а іноді навіть і кращі”, – уточнив Сирський.
Він додав, що противник постійно вдосконалює свої дрони. На “шахеди” встановлюють системи оптичного донаведення, 12-16-канальні антени, що забезпечують високий рівень завадостійкості – тобто їхнє подавлення звичайними засобами радіоелектронної боротьби утруднене. На них є датчики, що дозволяють уникати вогню, наприклад, ураження дронами-перехоплювачами. Ворожий “шахед” може почати зниження та неконтрольовані рухи по курсу та висоті.
“Вони мають багато систем, які здатні також підвищити ефективність їх “шахедів”. Це виклик для нас, з яким ми постійно боремося. Це своєрідні змагання: ми намагаємось їх знищити, а вони прагнуть досягти своїх цілей та вразити нас. Всі далекобійні дрони, які застосовує противник, навіть “Гербери”, що використовуються як хибні цілі, обладнані вибухівкою для самопідриву, щоб трапившися дрон після падіння не потрапив у наші руки та для ураження всіх, хто наближається”, – пояснив Сирський.
Нові деталі про оборону Бахмута, знищення “Вагнера” та Курську операцію
У частини суспільства залишаються запитання, чи варто було у 2023 році так довго тримати Бахмут, адже, за словами деяких військових, Україна понесла там занадто високі втрати. Такі ж нарікання можна почути і щодо Курської операції – що у нас там теж нібито були великі втрати.
Сирський пояснює: оборона Бахмута тривала вісім місяців, на місто наступала величезна кількість сил противника, основу наступального угрупування складала група “Вагнера”. За його словами, з якихось причин Пригожин прагнув захопити Бахмут самостійно. Тому замість російських армійських підрозділів для боїв за це місто він ввів туди фактично весь свій наявний особовий склад, що був на фронті.
Група “Вагнер” була найефективнішою у російській армії. Попри великі втрати, вони все ж продовжували просуватися вперед та досягати своїх цілей. Але у Бахмуті група “Вагнер” знайшла свою смерть як організація. Це підтверджується різними даними. Коли завершувались бої у Бахмуті, Пригожин зізнався в одному з інтерв’ю, що в цьому місті він втратив понад 20 тисяч своїх найкращих бійців”, – сказав головнокомандувач.
За підрахунками ЗСУ, ця цифра становила близько 23 тисяч особового складу. А оскільки на одного вбитого росіяни мали одного пораненого, то разом з пораненими втрати “вагнерівців” складали приблизно 40 тисяч. Загальна чисельність групи “Вагнера” становила до 50 тисяч. Отже “Вагнер” як структура більше не відновилась.
“Якби не Бахмут, це були б Часів Яр, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка… Якби ми залишили Бахмут, не знищивши ворога там, “вагнерівці” просувалися б далі. Вони вели наступ на широкому фронті – на 10 км в одну й 5 км в іншу сторону. Однак бої у Бахмуті затягнули їх усіх у це місто. Тобто Бахмут врятував багато інших міст та величезні території”, – зазначив генерал Сирський.
Співвідношення між нашими втратами та тими, які поніс “Вагнер” у битві за Бахмут, становило 1 до 7 – 1 до 7,7, уточнив головком. Тобто українська армія втратила у сім разів менше, ніж ворог.
“Це найкращий показник під час повномасштабної війни. Що стосується Курської операції, то там також було дуже високе співвідношення втрат у ворога. За даними російських аналітиків, були періоди, коли втрати військ противника перевищували наші у 5,5 разів. Тобто ми в наступі несли втрати в п’ять разів менші, ніж противник. Це також найкращий показник за час повномасштабної війни. Можливо, це особливість війни, хоча насправді це просто була добре продумана операція”, – резюмував генерал Сирський.
