Законопроєкт 13107-д замінює попередній документ з 1998 року та узгоджує систему професійної освіти із основним законом України “Про освіту”, прийнятим у 2017 році.
Причини необхідності закону
В пояснювальній записці зазначено, що діючий закон не враховує змін у структурі освітньої системи та ринку праці за 27 років. Також реформа фінансування закладів освіти та їх передача з державної у комунальну власність не була адекватно відображена у попередньому законодавстві.
Цей закон враховує сучасні тенденції цифровізації, роботизації та екологізації економіки, а також розвиток неформальної та інформальної освіти. Це сприятиме забезпеченню конкурентоспроможності випускників і їхній інтеграції в актуальний ринок праці.
Коментар уряду
На думку прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей закон є “важливим кроком у напрямі європейської інтеграції, який відкриває доступ до приблизно 390 млн євро підтримки з боку ЄС.”
Як вона зазначила, закон надає професійним коледжам фінансову та управлінську автономію, оновлює освітній зміст у співпраці з бізнесом і запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах. Це допоможе готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці.
“Уряд щорічно інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це включає нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів,” – додала вона.
Ключові положення закону
Документ містить:
- нові засади державної політики в галузі професійної освіти;
- зростання престижу та доступності професійної освіти;
- можливість здобуття професійної освіти в будь-якому віці та впродовж життя
- створення нових механізмів фінансування та автономії закладів;
- введення трирічної профільної середньої освіти з 2027 року;
- розвиток партнерства між навчальними закладами та роботодавцями;
- механізми визнання результатів навчання й компетентностей;
- нові процедури призначення керівників закладів та створення наглядових рад за участю бізнесу.
Закон містить 20 пунктів перехідних положень та зміни до 33 законів і кодексів України, що свідчить про комплексну реформу галузі.
Очікувані результати та фінансування
Реалізація закону вимагатиме додаткових коштів з державного бюджету. Водночас, його прийняття дозволить вирішити низку актуальних проблем у сфері професійної освіти, поліпшити управлінські практики, підвищити якість підготовки спеціалістів і сприяти розвитку системи відповідно до сучасних потреб всіх зацікавлених сторін.
Нагадаємо, у березні народні депутати зареєстрували в Верховній Раді законопроєкт щодо реформи професійної освіти. Діючий закон “Про професійну (професійно-технічну) освіту” був ухвалений ще у 1998 році, і, на думку депутатів, наразі вже не відповідає потребам часу.
Депутати планують ввести терміни “професійна освіта” замість “професійно-технічна освіта”, “студент” замість “учень”, а також об’єднати 17 типів закладів професійно-технічної освіти, у тому числі ПТУ, в єдиний “професійний коледж”.
Крім того, за проєктом уряду, замість 18 типів закладів професійної освіти можуть залишитися лише два: професійний коледж і навчальний центр.
