Як повідомляється, офіцер ЦРУ працювала в американській розвідці понад два десятиліття. У 2016 році, будучи провідним фахівцем з питань Росії та Євразії, вона очолювала підготовку доповіді про втручання Росії у президентські вибори на користь Дональда Трампа.
Згодом вона повернулася до агентства на посаду старшого менеджера, здійснюючи контроль над операціями та аналітичною діяльністю ЦРУ, що стосувалася Росії та колишнього Радянського Союзу.
Проте 19 серпня 2025 року директор національної розвідки США Тулсі Габбард відкликала доступ до секретної інформації для цього офіцера, а також допуски ще для 36 чинних та колишніх посадовців через звинувачення в “зраді присяги Конституції”.
Видання відмічає, що адміністрація Трампа раніше використовувала контроль над допусками як політичний інструмент проти відставних чиновників. У той же час зазначена офіцер ЦРУ, разом із Шелбі Пірсон та Вінь Нгуєном, які також були причетні до доповіді 2016 року, стали одними з найвищих за рангом кар’єрних розвідників, яких усунули під час президентства Трампа.
На думку The Economist, ці дії вказують на загострення протистояння між адміністрацією президента та американською розвідкою.
Кінець кар’єри
Згідно з інформацією видання, відсторонення цього офіцера ЦРУ, яка керувала сотнями аналітиків та інших співробітників, викликало занепокоєння серед багатьох нинішніх та колишніх розвідників.
Колишній офіцер ЦРУ Ларрі Пфайфер, якому також відкликали допуск 20 січня цього року, зауважив, що втрата доступу до секретної інформації є “кінцем кар’єри”.
“Навіть прибиральники мають допуск. Багато офіцерів покладаються на допуски після виходу на пенсію для роботи консультантами. Здавалося, звільнена офіцер ЦРУ наближалась до пенсійного віку”, – зазначив він.
Інше джерело вказало, що говорити правду владі в абстрактному сенсі – це одне, і “зовсім інше, коли на кону стоїть ваша кар’єра та добробут родини”.
“Хто захоче працювати над суперечливими питаннями чи ризикувати аналітично?”, – запитав інсайдер.
Безпрецедентний рівень відплати
The Economist нагадує, що в квітні один з помічників Габбард тиснув на аналітиків, щоб вони переписали оцінку злочинної організації з Венесуели Tren de Aragua так, щоб вона відповідала політиці Трампа.
Також у червні сам президент критикував витоки розвідувальних оцінок Агентства оборонної розвідки, які суперечили його заявам про знищення іранських ядерних об’єктів.
Видання зазначає, що ЦРУ має тривалу історію надання неприємних новин президентам США. Конфлікти між центральним офісом агентства в Ленглі та Білому домі виникали через аналітичні розбіжності глави держави під час війни у В’єтнамі у 1960-х та війни в Іраку у 2000-х роках.
Втім, нинішній рівень відплати, на думку The Economist, є безпрецедентним. “Важко переоцінити вплив на моральний стан. Усі бояться й озираються через плече, запитуючи: чи я наступний?”, – сказав один з колишніх колег офіцера ЦРУ.
Багато з 37 посадовців, що потрапили під дію обмежень Габбард, раніше й досить давно лише опосередковано займалися Росією.
Приміром, Вінь Нгуєн обіймав посаду головного науковця з даних у Національному агентстві безпеки США (NSA). За кілька тижнів до санкційного рішення Габбард інсайдери повідомили The Economist, що він є “найрозумнішою людиною з питань штучного інтелекту у федеральному уряді”.
Директора NSA, генерала Тіма Га, та його головного юриста Ейпріл Досс, було звільнено у квітні та липні відповідно.
Інші особи потрапили до списку, ймовірно, лише через критику Трампа під час його першої каденції.
Зокрема, колишній офіцер ЦРУ і головний брифер Трампа з 2016 по 2019 рік, Тед Гістаро, зробив кілька незначних критичних зауважень щодо президента. Більшість решти потрапили до списку, опублікованого активісткою Лорою Лумер 29 липня.
Зазначені дії стали частиною ширшої кампанії дискредитації посадовців та документів, критичних до діяльності Трампа.
“Витравлення агентів глибокої держави”
У липні директор ЦРУ Джон Реткліфф ухвалив незвичне рішення – опублікував внутрішню оцінку аналітичного “ремесла” у доповіді про Росію 2016 року.
Оцінка відзначала ряд позитивних аспектів доповіді, але підкреслювала, що її було підготовлено занадто швидко та за знайомства з керівництвом агентства.
Габбард у липні розсекретила більш ранню оцінку Комітету розвідки Палати представників щодо цієї доповіді. Документ, співавтором якого є нинішній директор ФБР Каш Патель, містив точні цитати з перехоплень та описи джерел у Росії та був розсекречений всупереч запереченням ЦРУ.
20 серпня Габбард також оголосила, що скоротить на 50% власний Офіс директора національної розвідки (ODNI), що координує роботу 18 американських агентств. Це рішення частково мотивоване прагненням зменшити бюрократію та “витравити агентів глибокої держави”.
ODNI було створено після атак 11 вересня 2001 року для забезпечення ефективного обміну розвідувальною інформацією між урядовими відомствами США.
“Рішення Габбард є радикальним кроком, проте навіть багато критиків Дональда Трампа визнають, що відомство стало занадто великим і не встановило свого авторитету над підконтрольними агентствами”, – йдеться у виданні.
Механізми юридичного тиску
Також, на думку The Economist, адміністрація Трампа застосовує жорсткіші юридичні заходи проти критиків чинного глави Білого дому.
У липні стало відомо, що директор ЦРУ Джон Реткліфф направив до ФБР кримінальне подання щодо одного з колишніх директорів ЦРУ Джона Бреннана, за нібито неправдиві свідчення перед Конгресом.
Бреннан, якому раніше відкликали допуск до секретної інформації під час першого терміну Трампа, обіймав посаду директора ЦРУ під час підготовки доповіді про Росію і конфліктував із президентом на початку його терміну.
Міністерство юстиції США також відкрило кримінальне розслідування щодо Джеймса Комі, директора ФБР на час підготовки доповіді. Комі вже підлягав розслідуванню за пост у соціальних мережах у травні, який адміністрація Трампа розцінила як загрозу вбивства.
“Це незвідана територія. Особливо з огляду на кількість людей та відсутність подробиць, що саме вони зробили неправильно”, – сказав офіцер ЦРУ Ларрі Пфайфер.
Політика самогубства великої держави
Марк Ворнер, старший демократ у Сенатському комітеті з розвідки, у бесіді з Economist напередодні останніх “чисток” сказав, що ситуація виявилася ще гіршою, ніж він очікував.
“Я припускав, що дії Габбард викликатимуть проблеми, але не сподівався, що аж настільки”, – зауважив він.
У приватній розмові Ворнер зазначив, що колеги-республіканці з комітету, остерігаючись “виїхати за межі”, радили уникати публічних заяв.
“Мені буквально всі партнери із Five Eyes запитували: що відбувається?”, – розповів він.
20 серпня Білл Бернс, директор ЦРУ за президентства Джо Байдена, опублікував у журналі Atlantic відкритий лист для посадовців, що втратили допуск.
“Якби аналітики ЦРУ спостерігали за тим, що наші супротивники ведуть настільки самогубну політику великої держави, ми б відкрили бурбон. Натомість ми чуємо лише звук брязкоту келихів шампанського у Кремлі та Чжуннанхай”, – написав він.
Зазначимо, що Чжуннанхай – це урядовий комплекс у Пекіні, який є центром керівництва Комуністичної партії Китаю та уряду КНР.
