Штрафи та кримінальна відповідальність: що пропонує уряд
По-перше, планується збільшити розміри штрафів за незаконний перетин кордону. По-друге, запроваджують і кримінальну відповідальність. Оскільки наразі за незаконний перетин кордону в невизначеному місці без відповідних документів існує лише адміністративна відповідальність, зазначає Олена Хоменко.
Згідно з проектом закону, за спробу незаконного перетину кордону поза пунктами пропуску або з використанням фальшивих документів передбачено штраф від 51 до 170 тисяч гривень або позбавлення волі до трьох років.
Окремо вводиться відповідальність за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури. За це можуть призначити обмеження волі або ув’язнення до трьох років.
“Заплановано підвищення штрафів, але основна увага зосереджена на кримінальній відповідальності. Водночас також прописана декриміналізація: якщо особа, яка перебуває за кордоном та незаконно перетнула державний кордон у невизначеному місці або з неналежними чи підробленими документами, добровільно звернеться протягом трьох місяців, її визнають такою, що не вчиняла цього злочину і не притягнуть до кримінальної відповідальності”, – пояснює експерт.
Чи загрожує тюрма тим, хто виїхав та не повернувся?
Так. Проте, цей законопроект ще не прийнято. У разі його ухвалення його потрібно буде узгодити з чинним законодавством, зауважує Олена Хоменко.
“Це буде залежати і від змін, які можуть бути внесені до Кримінального кодексу. Щоб розуміти, у якому вигляді будуть притягати до відповідальності. Але, судячи з представленого Кабміном законопроекту, кримінальна відповідальність їх так чи інакше загрожує”, – зазначає фахівець.
Яке покарання чекає на порушників зараз та хто найчастіше зловживає
На даний момент за незаконний перетин кордону передбачена лише адміністративна відповідальність у вигляді штрафів.
За це передбачено штраф у розмірі від 3 400 до 8 500 гривень або адміністративний арешт на строк до 15 діб з конфіскацією знарядь та засобів вчинення правопорушення.
За незаконний перетин кордону зараз загрожують штрафи, але не кримінальна відповідальність (фото: facebook.com/DPSUkraine)
Документ також посилює відповідальність для організаторів незаконних переправ через кордон. Наразі вони часто уникали покарання через складнощі доведення отримання матеріальної вигоди. Цей законопроект має усунути ці прогалини.
З початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали майже 50 тисяч чоловіків, які намагалися незаконно перетнути кордон України, повідомляв речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
Ці дані стосуються періоду воєнного стану. Разом з тим, речник наголосив, що інформацію про тих, кому вдалося незаконно перетнути кордон, можуть надати лише сусідні держави, які затримують таких осіб.
“У цьому випадку не йдеться про тих осіб, яким вдалось незаконно перетнути кордон, оскільки такі дані можуть повідомити лише країни-сусіди, які затримують цих громадян”, – сказав він.
Також пізніше Демченко зазначив, що щомісяця Державна прикордонна служба разом з іншими правоохоронними органами викриває 20-30 злочинних груп, які організовують незаконний перетин кордону для українців призовного віку.
Починаючи з 2022 року, кількість зловживань при перетині кордону значно зросла. Однак, є й такі, хто виїздить спочатку на законних підставах, але потім не повертається у визначений термін, говорить Олена Хоменко.
Особливо багато зловживань серед тих, хто супроводжує осіб з інвалідністю. Це можуть бути батьки, дружини, діти військовозобов’язаних.
“На жаль, вони порушують норми чинного законодавства, не повертаючись у встановлений період в Україну. Тобто залишаються за кордоном більше часу, ніж особа, яку вони супроводжують. Їх близькі повертаються в Україні за місяць-два, але супроводжуючі, на жаль, не повертаються. Законопроект Кабміну пропонує відповідальність за такі порушення”, – підсумовує адвокат.
Чи відправляють порушників на кордоні до ТЦК?
Це залежить від даних, які відображаються в системі “Оберіг”, пояснює Олена Хоменко.
Якщо в системі “Оберіг” зазначено, що чоловік на обліку в ТЦК та СП, то виписується лише протокол про вчинення адміністративного правопорушення, і на цьому більшість випадків закінчується.
Проте, якщо в системі “Оберіг” є дані про те, що особа перебуває в розшуку та порушує правила військового обліку, можуть викликати правоохоронні органи на місце.
“У такому разі складається протокол про адміністративне затримання, і чоловіка доправляють до найближчого ТЦК та СП. Якщо немає підстав для відстрочки або бронювання, його направляють на комісію ВЛК, і за її результатами він повинен вступити на службу до ЗСУ”, – уточнює вона.
Значна частина зловживань – коли чоловіки супроводжують родичів з інвалідністю, а потім не повертаються назад (фото: facebook.com/zahidnuy_kordon)
Чи буде багато бажаючих визнати порушення закону?
Олена Хоменко сумнівається, що запропоновані зміни спонукатимуть порушників самостійно з’являтися у правоохоронних органах, щоб зізнатися про скоєні правопорушення.
Навряд чи багато людей погодяться зізнатися у своїх злочинах. Скоріш за все, ці функції реалізуватимуть прикордонники, допускає вона. Вони здійснять документальну перевірку тих, хто деякою мірою супроводжував, але не повернувся вчасно.
“Також, можливо, зроблять перевірки, чи повернулася особа, яку він супроводжував. Якщо чоловік залишився за кордоном, то вже підключать міжнародні правоохоронні органи та правоохоронні органи в Україні. На мою думку, виявлення правопорушників відбуватиметься саме в такій формі – через прикордонну службу. Можливо, буде й частка тих, хто зізнається добровільно, але навряд чи їх буде багато“, – вважає юрист.
Чи можуть відпустити тих, хто виїздить законно?
Після оприлюднення законопроекту Кабміну виникли думки про те, що Держприкордонслужба може посилити контроль за тими, хто виїздить законно. І часом можуть не випускати навіть тих, хто має законні підстави та підготував всі необхідні документи для виїзду. Це можуть робити, попереджаючи про можливе неповернення в Україну.
Але тут важливо розуміти, що працівники Держприкордонслужби в принципі можуть відмовити у виїзді фактично будь-кому, і це було й раніше, зазначає Олена Хоменко. Також таке може статися в будь-якій країні: кожна держава має виключне право контролювати свій кордон. Жодне право на в’їзд чи виїзд не є абсолютним.
Прикордонники перевіряють не лише документи, але й поведінку, пояснення мети поїздки, можливі ризики: підробка документів, сумніви в правдивості інформації, загроза безпеці тощо.
Порада адвоката: Щоб убезпечити себе, за місяць-два до планованої поїздки, що передбачає перетин кордону, варто надіслати запит до Державної прикордонної служби, щоб отримати чітку офіційну відповідь про те, що на даний момент у вас немає підстав для відмови у перетині кордону.
Це буде додатковою підстраховкою для захисту ваших прав під час перетину кордону та зменшить шанси відмови у виїзді.
Важливо: цей матеріал має винятково ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. Якщо вам потрібна правова допомога або тлумачення законодавства, рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.