Основні пункти:
- Яка мета російської атаки на Польщу?
- Як атака пов’язана зі спробами мирних переговорів?
- Які можливі варіанти реакції має НАТО?
Що спонукає Кремль до таких дій
Попри обмежений характер російської атаки на Польщу, коли чотири дрони були збиті польською і натівською ППО, а решта пошкодила лише один будинок і автівку, інформаційні наслідки цього інциденту є набагато серйознішими. Кремль, очевидно, розраховував саме на це. За словами радника голови Офісу Президента України Михайла Подоляка, Росія свідомо і цілеспрямовано вчинила цю атаку.
“Це, безумовно, зрозуміла стратегія. Мета – протестувати реакцію Заходу та продемонструвати, що немає системи відповідей. Щоб налякати європейських партнерів України і вивести їх з алгоритмів підтримки…” – зазначив радник голови ОП.
Крім того, є й інші обставини, що пояснюють дії Росії в контексті переговорів щодо завершення українсько-російського конфлікту. Мова йде про концепцію “ескалації для деескалації”.
“Здається, Путін прагне тиснути також на Трампа, нібито “продаючи повітря”, запевняючи, що готовий піти на деескалацію (після цього удару) в обмін на деякі поступки, зокрема у питанні України”, – зазначив виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень “Пента” Олександр Леонов.
Ще один аспект цієї ситуації – спроби Росії уникнути санкцій з боку США. Дональд Трамп досі не запроваджував їх, але перспектива цього стає все більш реальною, вважає Леонов. Наразі у Вашингтоні перебуває посланець Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван разом з експертами.
“Тривають активні переговори про санкції проти Росії. Попередні варіанти, які стосувалися затягування часу, навряд чи спрацюють знову, оскільки Європа вже ставить інші умови. Путін намагається знову залякати Захід, щоб вийти на прийнятні для нього умови для переговорів”, – підкреслив Леонов.
Додатково, Росія намагається викликати антиукраїнські настрої в Польщі, формуючи запитання чому Київ не зміг зупинити дрони на своїй території. Відповідні меседжі починають з’являтися в польських соцмережах.
Реакція НАТО
Цілком очевидно, що російська атака є недостатньо значущою, щоб Польща або інші члени НАТО визнали це наперед. І з військової, і з політичної точки зору, оскільки визнання нападу вимагатиме адекватної відповіді, чого в основних столицях Альянсу бажають уникнути.
НАТО наразі не надало чіткої оцінки інциденту. Речниця Альянсу Елісон Харт коротко прокоментувала, уникаючи прямої згадки про Росію, зазначивши, що ряд безпілотників увійшли в повітряний простір Польщі.
“Генеральний секретар Альянсу зв’язується з польським керівництвом, а НАТО активно консультується з Польщею”, – написала Харт у соцмережі.
Наслідки дронової атаки по Польщі (фото: polsatnews.pl)
Зараз прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звернувся до союзників по НАТО для консультацій відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає обов’язкові консультації для будь-якої держави-члена Альянсу, яка відчуває загрозу своїй територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці.
Польща та НАТО можуть скористатися цим механізмом без ризику прямо втягнутися у війну з Росією. Водночас, цей крок матиме практичні наслідки, зазначив Олександр Леонов.
“Четверта стаття фактично означає передвоєнний стан і початок консультацій щодо підготовки до можливого вторгнення. Таким чином, НАТО вживає всіх попередніх заходів, включаючи направлення військ ще до самих актів агресії, демонструючи готовність до будь-яких подій”, – сказав експерт.
Для України бажаними були б і інші ініціативи Альянсу у відповідь на дії Росії. Так, глава МЗС Андрій Сибіга закликав Захід ухвалити рішення про використання засобів ППО сусідніх країн для збиття цілей над Україною з метою колективної безпеки. Проте, такий крок вимагатиме ще більше рішучості від лідерів НАТО. Чи проявиться вона насправді, стане зрозуміло згодом.
