Серед ключових загроз для економіки опинилися військові конфлікти та їхні наслідки, зростання боргового тягаря, труднощі в державному секторі, соціальній сфері й аграрному секторі. Крім того, акцентовано на небезпеках, пов’язаних із судовими рішеннями, нестабільністю банківського сектору, процесом приватизації та надзвичайними подіями.
Експерти вважають ймовірність втілення більшості цих ризиків високою. Їхній потенційний ефект може перевищувати 0,5% ВВП, що створює загрозу для макрофінансової стабільності та реалізації планів державного бюджету.
Макроекономічні виклики
За прогнозами уряду, у 2026 році економіка України продовжить функціонувати в умовах воєнного стану. Залишатимуться значні витрати на оборону, структурні перекоси та повільне відродження промисловості. Обмежене повернення українців з-за кордону разом із руйнуванням інфраструктури стримуватимуть прогрес.
Зовнішні фактори ризику включають агресію з боку Росії, непевність щодо міжнародної допомоги, коливання цін на енергоносії та продукти харчування, а також можливі глобальні рецесійні процеси. Внутрішні виклики охоплюють демографічні проблеми, брак робочих рук, знищення підприємств і транспортних мереж.
Демографія та інвестиції
“Населення скорочується через війну, високу передчасну смертність, масовий відтік, особливо жінок і дітей”, – зазначається в офіційному документі.
Згідно з інформацією Мінсоцполітики, середня тривалість життя зменшилася з 66,4 років у чоловіків і 76,2 років у жінок у 2020 році до 57,3 років і 70,9 років у 2023 році. Це обмежує можливості робочої сили та ускладнює економічне відновлення.
З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році на ринку праці виник серйозний дисбаланс між попитом і пропозицією кадрів, що торкнулося багатьох галузей і професій, підкреслюють урядовці.
Ще одна серйозна проблема – низький рівень прямих іноземних інвестицій. У 2022 році вони склали лише 0,1% ВВП і частково відновилися завдяки реінвестиціям. Хронічний брак фінансування гальмує розвиток виробництва та впровадження нових технологій.
Міжнародна підтримка та агросектор
Мінфін попереджає, що зменшення обсягів міжнародної допомоги може спричинити труднощі з покриттям бюджетних потреб, підтримкою бізнесу та соціальними виплатами. Ймовірність такого сценарію оцінюється як середня.
Особливу увагу приділено сільському господарству. Війна призвела до втрати понад 1 млн гектарів земель. Загальні збитки в аграрному секторі сягають 72,7 млрд доларів. Це загрожує валютним доходам, продовольчій безпеці та рівню інфляції.
Глобальна економіка та прогнози
Зниження світового попиту на український експорт, зокрема зерно та металопродукцію, також може негативно позначитися на економіці. У разі глобальної рецесії можливе збільшення дефіциту поточного рахунку та боргового навантаження.
Національний банк і уряд очікують зростання ВВП у 2026 році на рівні 2,3-2,4%. Однак Мінфін наголошує, що одночасна реалізація кількох ризиків може суттєво знизити ці показники.
Вплив на бюджет
За оцінками Мінфіну:
- руйнування інфраструктури може зменшити ВВП на 1,4 п.п.;
- демографічна криза та дефіцит робочої сили – на 1,8 п.п.;
- низький врожай зернових – до 0,8 п.п.;
- скорочення міжнародної допомоги – до 2,3 п.п.
Аналіз показує, що негативний ефект окремих шоків на макроекономіку та доходи загального фонду бюджету варіюється від 1,9 млрд грн (0,02% ВВП) до 44,7 млрд грн (0,44% ВВП).
Кожен ризик має свою специфіку, пов’язану як із впливом на реальний ВВП, так і зі структурою бюджетних доходів. Якщо всі ці загрози реалізуються одночасно, сумарні втрати сягнуть 124,2 млрд грн, або близько 1,2% ВВП. Це призведе до зростання бюджетного дефіциту та потреби в додатковому фінансуванні, або до скорочення витрат.
