Члени комітету одностайно ухвалили рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення покликане забезпечити макрофінансову стабільність та контролювати інфляційні ризики.
Учасники засідання підкреслили, що ситуація на валютному ринку залишалася відносно стабільною. Сезонне покращення економічних умов та попередні дії НБУ сприяли підтримці попиту на гривневі активи. Чистий попит населення на іноземну валюту залишався помірним, курс гривні демонстрував незначні коливання з тенденцією до зміцнення, а очікування учасників ринку дещо поліпшилися.
Обсяги інтервенцій НБУ в серпні знизилися, що повністю компенсувалося надходженням зовнішньої допомоги в розмірі 5,8 млрд доларів. Це сприяло зростанню міжнародних резервів на 7%, які досягли 46 млрд доларів на початку вересня.
Ризики для курсу гривні у IV кварталі
Члени комітету зазначили потенційні загрози для валютного ринку та інфляційного розвитку, пов’язані із станом платіжного балансу. З одного боку, у IV кварталі прогнозується звуження дефіциту торгівлі товарами завдяки активізації збору врожаю, в той час як обсяги офіційного фінансування залишаться високими.
З іншого боку, існує ризик зниження експорту через можливі атаки на енергетичну інфраструктуру. Однак імпорт, зокрема продукції машинобудування для військових і відновлення інфраструктури, демонструє стійке зростання.
Як зазначив один із членів комітету, така тенденція може стати довготривалою і вплинути на економічний та інфляційний розвиток.
“Це вказує на те, що рішення НБУ повинні враховувати потребу в збереженні міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримки макрофінансової стабільності”, – наголосили члени комітету.
В зв’язку з вищезазначеними ризиками, учасники дискусії погодилися, що залишається високий рівень невизначеності, і НБУ має уважно стежити за розвитком ситуації. “Варто приймати зважені рішення і не покладатися на надто оптимістичні припущення в ухваленні рішень”, – йдеться в повідомленні.
