Дугін вимагає «рублі з Одеси»: Кремль знову привласнює українське.

Дугін вимагає «рублі з Одеси»: Кремль знову привласнює українське.

Ідеолог «русского мира» Олександр Дугін закликав зобразити українські міста — Одесу та Харків — на нових 500-рублевих банкнотах. Кремль знову використовує валюту як інструмент пропаганди, намагаючись привласнити українські території ще до їхньої окупації. Російський філософ у коментарі зазначив, що ці міста “все одно будуть звільнені”, а гроші з їхніми зображеннями стануть “джерелом великого натхнення” для населенців окупованих територій. Він також пропонує розміщувати на купюрах “символи економічного, індустріального та технологічного суверенітету” Росії — від робітників за верстатами до програмістів, які працюють над “російським штучним інтелектом”. Проте найбільший резонанс викликала саме пропозиція використати українські міста, які Росія планує окупувати в майбутньому. Це не перший випадок, коли Кремль намагається привласнити українську історію через свої державні символи.

Хто такий Олександр Дугін

Олександр Гельєвич Дугін — один із найвідоміших сучасних російських ідеологів, відомий як “геополітичний мозок Кремля”. Народився 7 січня 1962 року в Москві. Він є засновником та популяризатором концепції неоєвразійства, що передбачає об’єднання простору від Лісабона до Владивостока, виступаючи проти США та Заходу. У своїй книзі “Основи геополітики” (1997) Дугін прямо закликав до ослаблення та розчленування України, стверджуючи, що незалежна держава суперечить російським геополітичним інтересам. Він наполягає на концепції “русского мира”, експансії Росії та знищення української незалежності як окремого культурного і політичного явища. Дугін активно підтримував війну проти України з 2014 року, закликав до анексії Криму та окупації Донбасу. Хоча він формально не є радником Путіна, його ідеї співпадають з риторикою Кремля. Дугін перебуває під санкціями США, ЄС, Канади, Великої Британії, України та інших країн.

Крим на російських рублях: прецедент анексії через валюту

Росія вже використовувала українські міста на своїх купюрах після окупації Криму у 2014 році. Так, на банкноті 200 рублів (2017) зображено пам’ятник затопленим кораблям у Севастополі та руїни Херсонесу Таврійського. Ці купюри стали символом спроби закріпити окупацію через економічні та культурні інструменти, створюючи у свідомості росіян ілюзію законності захоплення чужих земель. Розміщення українських міст на рублях — це крок для формування у росіян переконання, що ці території “завжди були російськими”. Тепер Дугін пропонує поширити цю практику на Одесу та Харків, які Росія досі не контролює, що демонструє впевненість російських ідеологів у неминучості подальшої агресії.

Українські гривні: символ незалежності

На відміну від російських рублів, українська валюта повністю відображає національну ідентичність. Банкноти присвячені українським правителям, письменникам, науковцям та культурним пам’яткам:

  • 1 грн — Володимир Великий та Золоті ворота
  • 2 грн — Ярослав Мудрий і Софійський собор
  • 5 грн — Богдан Хмельницький та Іллінська церква
  • 10 грн — Іван Мазепа та Києво-Печерська лавра
  • 20 грн — Іван Франко й Львівський оперний театр
  • 50 грн — Михайло Грушевський та будинок Центральної Ради
  • 100 грн — Тарас Шевченко й Київський університет
  • 200 грн — Леся Українка та замок Любарта
  • 500 грн — Григорій Сковорода та Києво-Могилянська академія
  • 1000 грн — Володимир Вернадський і будівля Президії НАН

Жодної російської постаті чи міста — лише українська історія та культура, які формують у громадян розуміння власної державності, на відміну від росії.

Гроші як зброя: культурна анексія

Пропозиція Дугіна — це частина стратегії культурної анексії, коли окупанти намагаються переписати історію ще до фактичного захоплення території. Кремль формує у населення образ “історично справедливого повернення чужих земель”. Це реалізується не лише через гроші, а й через перейменування вулиць, знищення пам’яток і нав’язування російської ідентичності на окупованих територіях. Пропозиція Дугіна показує, що Росія продовжує розглядати українські міста як свою можливу власність, тому послідовне утвердження української ідентичності залишається критично важливим. Війна триває не лише на фронті, а й у свідомості людей — через символи, мову, освіту та навіть зображення на грошах.