Хореограф і діджей з Одещини Андрій Яцеленко, з початком повномасштабної війни, став десантником і парамедиком. Він добровільно вирушив на фронт, щоб допомагати побратимам. Під час боїв біля Новопрокопівки на Запоріжжі в вересні 2023 року він загинув. Протягом двох років рідні вважали його зниклим безвісти, сподіваючись на диво.
Коли почалася повномасштабна війна, Андрій Яцеленко вирішив піти на фронт, попри те, що вдома його чекала родина та новонароджений син. Батько Андрія, Андрій Яцеленко, зазначив, що дізнався про рішення сина вже біля військкомату:
“Тату, я не можу бути вдома. У мене народився син, але я не можу не піти”, — сказав мені тоді Андрій. Я приїхав, бо дізнався про його намір піти до війська. Він сів в автобус і їхав на навчання. Я подарував йому прапор. Він вирушив у ДШВДесантно-штурмові війська України, і був дуже задоволений”.
Попри своє працевлаштування як педагога і хореографа, Андрій Яцеленко пройшов підготовку парамедика, щоб відповідати за життя своїх побратимів на передовій.
Востаннє він вирушив на бойове завдання, працюючи кулеметником і гранатометником. Під час однієї з операцій Андрій допомагав евакуювати поранених, адже позицію накрили авіаційною бомбою, в результаті чого вся група загинула.
“Ми до останнього сподівалися, що він у полоні. Але диво не сталося — ДНК підтвердило його загибель”, — підсумував батько Андрія.
Андрій Яцеленко згадує, що син завжди був світлою людиною, навіть у найважчих обставинах:
“Він завжди з посмішкою. Навіть на фотографіях, навіть коли йшов у бій — з посмішкою”.
Олександр, близький друг Андрія, згадує, що не міг уявити його на війні — адже Андрій був діджеєм, володів чудовим голосом та завжди посміхався:
“Це була людина-свято. Чудовий сім’янин, який сильно любив свою дружину та дітей. Тепер двоє малолітніх дітей залишилися без батька”, — підкреслив Олександр.
Юрій Руденко, друг і колега Андрія Яцеленка, запам’ятав його як людину, що завжди випромінювала енергію й добро. Він зазначив, що Андрій умів наповнювати позитивом усіх навколо — як на сцені, так і в житті:
“Це була дуже активна, творча людина. Його життя — це сцена, діти, енергія. А коли почалася війна, ця творчість переросла у захист. Він говорив, що знайшов себе в цій діяльності, був упевнений у тому, що робить. На жаль, два роки очікувань завершилися сьогодні”, — підсумував Юрій Руденко.
