Артист відомий своєю участю у волонтерських проєктах, спрямованих на допомогу українським військовим і вимушеним переселенцям. Але навіть після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році він продовжує спілкуватися виключно російською мовою. На запитання, чому так відбувається, він відповів в інтерв’ю авторці Youtube-каналу ГОНЧАРОВА Тетяні Гончаровій.
Мову обирають серцем, а не нав’язують
Саме цим вибором на користь російської мови Барському часто дорікають у публічному просторі. Сам артист на це каже, що він виріс у двомовній сім’ї, і проблеми мови там ніколи не виникало: використовували і російську, й українську, при цьому всі один-одного розуміли.
Читайте також: Що чекає на російську мову в українських школах?
Барський вважає, що людину слід оцінювати за її вчинками, а не за мовою, якою вона розмовляє. Він навів як приклад українських військових на передовій: багато хто там спілкується російською, і ніхто на фронті це не засуджує. За його словами, в Україні вибір мови має робитися серцем, а не нав’язуватися в обов’язковому порядку.
Це не мова Путіна. Я не бачу тут проблеми. У чому проблема? У неприйнятті? У відторгненні? Ну сваріть мене за це. У мене була п’ятірка з української мови в школі. Дуже добре її знав. Але в мене не було достатнього спілкування. Я можу говорити українською, але потрібно ввімкнути в голові перекладач. І це не щиро просто, – додав Борис Барський.
Одеса та її мовне розмаїття
Барський також висловив думку, що російська мова є частиною “традицій і культурної спадщини” Одеси. Він підкреслив, що спілкується російською не тільки з місцевими, а й із журналістами з Естонії, Данії, Нідерландів та інших країн.
На думку артиста, у майбутньому одесити розмовлятимуть українською. Для молоді це не проблема, на відміну від людей його покоління, яких він порівняв із динозаврами:
Ну я вважаю, що не можна історію Одеси викреслити. Я покоління динозаврів. Наступне покоління говорить українською. Але почекаємо, коли я вимру, – підсумував Борис Барський.
Борис Барський: артист, письменник, волонтер
Барський залишився в Україні після початку війни і продовжив свою роботу в Будинку клоунів, де виступає не тільки для цивільних, а й для військових і переселенців. За свою багаторічну кар’єру на сцені, що триває понад 40 років, він написав і видав 7 книжок, провів багато виставок картин і активно займається благодійністю, за що отримав медаль за волонтерську діяльніс
