У населених пунктах Луганщини вже тижнями водопровідні крани залишаються сухими, а мешканці багатоповерхівок використовують лише те, що вдається зібрати з системи опалення.
Цей обмежений запас води йде на приготування їжі, прибирання та задоволення найелементарніших побутових потреб.
В умовах вогкості і холоду в квартирах руйнуються оздоблення, а також з’являється цвіль, змушуючи людей жити у значно складніших умовах.
Штрафи замість ремонту
На фоні повного руйнування інфраструктури окупаційні органи вирішили запровадити штрафи за, як стверджують, “злив води з батарей”.
Згідно з інформацією Центру національного спротиву, мешканці вдаються до такого кроку не з власної волі, а через істотно низький тиск у мережах, коли опалення не прогріває квартири, і лише контрольоване втручання дозволяє зняти тиск. Проте замість відновлення системи, окупанти обирають накладати санкції.
Приховування масштабів аварій
Комунальні системи фактично розвалені: водопроводи на межі зупинки, тепломережі – в аварійному стані, автономне опалення заборонене, а централізоване функціонує тільки частково.
В певних районах місцеві “управлінці” отримали неофіційні вказівки зменшити кількість офіційно зареєстрованих аварій.
Як наслідок, ремонтні бригади виїжджають лише за окремим погодженням, а випадки проривів або холодних батарей часто залишаються нерегульованими.
Штрафи за “нелегальну зливу теплоносія” служать формальним способом перекласти відповідальність на самих мешканців, приховуючи реальну ситуацію.
Життя в умовах гуманітарної кризи
Місцеві жителі щодня стикаються з труднощами: деякі використовують воду з батарей для миття посуду, інші живуть у одній кімнаті біля обігрівача або відправляють дітей до родичів.
Будь-яка спроба полегшити побут розглядається як “порушення”, що тільки погіршує становище людей, які опинилися без води, тепла і необхідної підтримки.
Сухі крани та холодні батареї стали звичною справою, а Луганщина стрімко занурюється у гуманітарну кризу.
