Після російського удару по Одесі у 2024 році Надія та В’ячеслав Росточили втратили чотирирічну доньку Злату. Тепер вони домагаються захисту для дітей у реанімаційних відділеннях і діляться досвідом, який змінив їхнє життя. Напередодні Дня захисту дітей батьки розповіли свою історію.
«Ми планували прогулянку. За мить — вибух»
29 квітня 2024 року родина була вдома. Злата хворіла на вітрянку, тому Надія залишалася з нею. Увечері вони мали намір вийти на коротку прогулянку. В’ячеслав вивів дитину з велосипедом у двір, і в цей момент пролунав вибух від балістичної ракети “Іскандер-М” з касетною частиною. Пошкоджена територія охопила площу близько 2,5 км².
«Скло, дим… Я закричала: “Слава!”, і ми вибігли на вулицю. Схопили Злату й занесли додому. Скло ще сипалося, щось летіло з неба. Вона стояла, тримала велосипед і намагалася занести його всередину. Видимих поранень не було», — згадує Надія.
Дитина була у свідомості, але швидко почала її втрачати. Батьки самостійно відвезли її до лікарні, оскільки швидка допомога забарилася.
Злата пробула в комі майже три тижні. Лікарі боролися до останнього
Після госпіталізації у Злати сталася зупинка серця. Лікарі виконали термінову операцію на відкритому серці, стабілізувавши її стан. За словами батьків, умови в реанімації були вкрай складними, але лікарі «робили неможливе».
«Медики — від Бога. Вони боролися за неї до останньої хвилини. В останній день тричі повертали до життя», — зазначив В’ячеслав.
Консультації щодо лікування надавали фахівці з різних міст та з-за кордону. Шанси були мізерними. Стан Злати різко погіршився після нічної атаки на центр Одеси.
«У відділенні були 12 лікарів. Сказали, що стан змінився на кому третього ступеня. Ми відповіли: будемо боротися до кінця», — пригадують батьки.
Під час тривог медперсонал намагався вивести дітей, яких могли транспортувати. Злату не вдалося перемістити: вона залишалася під великими вікнами, і захисту не було — лише бронеплівка.
«Можемо зробити щось, що врятує інших»
Після втрати доньки подружжя вирішило боротися за зміни. Вони вивчали досвід інших країн, зокрема Ізраїлю, де лікарні оснащені системами автоматичного укриття.
В’ячеслав подав петицію про необхідність оснащення реанімаційних відділень України захисними комплексами. Одесити активно підтримували ініціативу. Президент доручив Міністерству охорони здоров’я розглянути цю пропозицію.
Сім’я також заснувала фонд імені Злати Росточил.
«Ми прагнемо робити добрі справи. Гроші на початку нічого не могли змінити… Але тепер ми маємо можливість зробити щось, що врятує інших», — додає батько.
«Найкращий День захисту дітей — коли закінчиться війна»
Попри втрату, Надія та В’ячеслав продовжують свою публічну ініціативу, контактують з експертами та волонтерами, шукають підтримку з боку держави.
«Треба діяти. Потрібно спробувати щось зробити, щоб зупинити цю ситуацію. Найкращий День захисту дітей — це коли зупиниться війна», — стверджують вони.
Що відомо про атаку по Одесі 29 квітня
Повітряну тривогу в місті оголосили о 18:24, за кілька хвилин, о 18:28, пролунав потужний вибух. У Повітряних силах попередили про загрозу застосування балістичного озброєння.
Станом на 22:00 дізналися про 32 поранених, 25 з яких перебували у лікарнях, серед них двоє дітей та вагітна жінка. Дівчинка, якій немає й пʼяти років, була у вкрай важкому стані. Шестеро дорослих також залишалися в реанімації, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
Серед постраждалих був екснардеп та ректор Національного університету “Одеська юридична академія” Сергій Ківалов, про що повідомив проректор НУ “ОЮА” Валентин Федоров. Після вибуху загорілась будівля, відома в Одесі як “замок Ківалова” або “замок Гаррі Поттера”.
За словами речника Сили оборони півдня Дмитра Плетенчука, тип озброєння, яким атакували місто, ще встановлюється, для цього проводитимуть експертизу.
Прокуратура розпочала розслідування у зв’язку з ударом балістикою по Одесі за фактом порушення законів та звичаїв війни, про що повідомляється в офіційних джерелах.
Створено за матеріалами: suspilne.media(Одеса)
