Нещодавно пройшла важлива нарада, присвячена розвитку бавовництва в Україні. Цей експеримент, що триває вже два роки, може стати основою відновлення «білого золота» в південних регіонах, зокрема в Одеській області. Про це повідомляє «Аграрна Одещину».
Державна підтримка — основа нової стратегії
На зустрічі представники уряду та сільськогосподарської сфери підтвердили, що підтримка держави вже діє. Заступник міністра економіки Тарас Висоцький зазначив, що виплата становить 10 000 гривень за гектар для фермерів, що вирощують бавовник в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
«Ми впевнено рухаємося вперед. Ця підтримка є частиною чіткої державної стратегії: розвивати легку промисловість, створювати робочі місця, зменшувати залежність від імпортних сировин і нарощувати власну базу для стратегічних галузей. Це не просто фінансові вливання, а інвестиції в майбутнє нашої країни», — зауважив Тарас Висоцький.
Регіони: цифри, потенціал, виклики
Під час наради були озвучені регіональні дані. Представники обласних адміністрацій розповіли про плани:
- Миколаївщина: вже працюють два підприємства, які мають засіяти близько 10 гектарів до 2026 року.
- Одещина: в регіоні планується засіяти 20 гектарів бавовником, працюють два підприємства. При наявності переробника, готового прийняти першу промислову партію сировини, планову площу посіву можна буде збільшити до 100 гектарів.
- Херсонщина: наразі існують перспективи, але запуск затримується.
Ці цифри свідчать про готовність південних областей перетворитися на нові аграрні хаби.
Наука як рушій селекції
Важливу роль в цій трансформації відіграють науковці. Сергій Мельник, директор Українського інституту експертизи сортів рослин, підкреслив важливість експериментів:
«Щодо бавовнику, сьогодні було чітке доручення — провести екологічні випробування, описати морфологію та дослідити, які сорти підходять для клімату півдня України, включаючи Одеську область. За нашими розрахунками, цей регіон надзвичайно перспективний: клімат дуже підходить для вирощування бавовника, адже раніше на південній частині Херсонщини та в Криму площі під цією культурою сягали до 300 тис. гектарів.
Сьогодні вирощувати зернові в Півдні стає складніше через посуху та температурні коливання. Бавовник є більш стійким до посухи, особливо після сходів. Ця культура може стати прекрасною альтернативою для аграріїв, оскільки потребує вологи лише під час проростання, а в подальшому демонструє високу стресостійкість.»
Це не просто науковий оптимізм, а аргумент, здатний змінити аграрну карту півдня України.
Практика і селекція
На нараді виступила Алла Стоянова, аграрна експертка, яка поділилася досвідом ФГ «Стоянов А.А.», яке протестувало 14 сортів бавовнику на 22 ділянках.
Вона зазначила, що серед усіх варіантів найбільш продуктивними виявилися сорти болгарської селекції:
- «Філіпополіс» (зрошувані) — показав урожай 3,6 т/га,
- «Олівія» (без зрошення) — досяг 2,3 т/га.
Алла Андріївна також привернула увагу до вітчизняних розробок: науковці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, особливо Віра Боровик, працюють над сортами, адаптованими до екстремальних умов:
- “Підозерський 4” — для незрошуваних земель,
- “Дніпровський 5” — для зрошення.
Пані Стоянова акцентувала на важливості створення власної селекційної лабораторії: розвиток української селекції — це шлях до незалежності та зменшення залежності від імпорту.
Слабке місце: переробка
Окремі занепокоєння викликали питання, озвучені пані Стояновою: в Україні досі відсутній системний механізм переробки бавовнику. Вирощений урожай на дослідних полях зараз використовується як декор для квіткових магазинів Одещини, з перспективою перетворення на справжню промислову сировину.
«Сьогоднішня нарада не просто обговорення планів, а початок агротрансформації. Завдяки державним дотаціям, зусиллям науковців та підтримці фермерів, бавовництво в Україні має всі шанси стати стратегічною культурою, що зміцнить економіку, сприятиме розвитку легкої промисловості і навіть підвищить обороноздатність країни.
Ми на шляху до відродження «білого золота» півдня — символу сили, інновацій і національної незалежності. Досвід свідчить: коли держава, наука та бізнес об’єднують зусилля — великі мрії стають реальністю», – підкреслила увагу Алла Стоянова.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
