Удар отруєного потоку
Чорне море біля берегів Одеси ніколи не вирізнялося чистотою. Хоча 2022 року, згідно з міжнародними стандартами, вода на міських пляжах вважалася середньої якості. А після підриву Каховської ГЕС ситуація опинилася на межі екологічної катастрофи. Тонни води зі зруйнованого водосховища затопили нафтопереробні заводи й автозаправки, склади з паливом і отрутохімікатами, поля й городи, звалища, вигрібні ями, кладовища, скотомогильники… За підрахунками фахівців, тільки моторного мастила в потік, що хлинув, потрапило близько 150 тонн. І все це «добро» разом із тоннами прісної води через Дніпро-Бузький лиман понеслося в Чорне море.
За словами заступника директора з наукової роботи Інституту морської біології НАН України Михайла Сона, клин прісної води був доволі вузьким — спрямований «кинджальний удар» уздовж берега. Тому опрісненням було охоплено не все море. Водночас біля берегів Одеси солоність у перші дні після катастрофи знизилася до 4 проміле, що вчетверо менше мінімального значення гранично допустимої концентрації (ГДК).
Загибель мідій і відхід риби
Через різке підвищення опріснення морська риба відійшла від берега, нерест припинився, а ікра загинула. Також загинуло безліч мідій, здатних до розмноження, найбільш цінна репродуктивна частина виду.
— Прісна вода принесла багато завислої речовини. У мідій, які нею харчуються і фільтрують воду, стали забиватися зябра, — розповідає науковий співробітник відділу стійкості морських екосистем Інституту морської біології Сергій Дятлов. — За підвищеного забруднення і появи прісної води мідії протягом семи днів можуть жити практично не дихаючи. Але в тих місцях, де прісна вода затримується, вони гинуть.
До того ж паводок приніс у море велику кількість органіки, і види, які якраз харчуються органікою, що розкладається, масово підійшли до берега.
Живі індикатори токсичності
Перші пару тижнів після катастрофи зміна умов життя в морі була сильною, але локальною — до п’яти метрів у глибину. Через потрапляння каналізаційних стічних вод з колекторів і тваринницьких ферм, у воді була перевищена концентрація сечовини. Вищою за допустимі показники була і загальна токсичність.
— Сьогодні найнадійніший показник — інтегральна токсичність. Не коли ми вимірюємо наявність 5-10 хімікатів із 20 можливих, а коли поміщаємо у воду тест-об’єкти, — розповідає Михайло Сон. — Це різні лабораторні дрібні тварини — рачки, коловертки. Протягом пів години спостерігаємо. Якщо померло 50% рачків — це показує сукупність отруйних речовин. І саме така гостра летальна токсичність була під час першої фази, коли підійшли всі води з Каховської ГЕС. В Одеській затоці в XXI столітті вона була зафіксована вперше. Але відбувалося це дуже короткочасно — добу або кілька діб.
Без радіації, але з важкими металами
Згодом вітри відтіснили прісну воду від берега. Повернулася риба, яка пішла в інші зони через знижену солоність.
— Гостра фаза, коли зміни були дуже різкі, тривала три місяці — до кінця серпня. До цього часу всі показники стали більш-менш звичними. До того ж Каховське водосховище відносно чисте, — стверджує Михайло Сон. — Чорнобильських поховань там немає.
Після підриву Каховської ГЕС одним із найбільших джерел небезпеки вважався намул на дні водосховища, в якому могли накопичитися радіонукліди. Але дослідники ці побоювання не підтвердили. Та все ж частина токсичних речовин у морі залишилася.
Якщо деякі органічні забруднення можуть зникнути швидко, то важкі метали та пестициди зберігаються набагато довше. Крім того, зараз море забруднюється і через ракети, що падають у воду під час повітряних боїв. А ракетне паливо, зазначають фахівці, — вкрай агресивна речовина. Точний склад її поки що не відомий. Дослідити паливо можна буде, ймовірно, тільки після закінчення війни. Тоді вчені зможуть виходити на своїх суднах у море і відбирати проби.
Щоправда, після підриву Каховської ГЕС співробітники Українського національного центру екології моря все ж досліджували морську воду, скориставшись катером рятувально-водолазної служби Одеської міськради. А ось в Інституті морської біології відбір проб робить водолаз, відпливаючи на кілька сотень метрів від берега.
Детоксикація не допоможе
За словами директора Центру екології моря Віктора Коморіна, токсичні речовини тампонуються на морському дні. І серед них є сполуки, які розпадаються протягом 30 років. Потрапивши в морське середовище, вони накопичуватимуться і в живих організмах, а шторми — розноситимуть токсичні речовини, які осіли на дні, морем, вкотре впливаючи на його мешканців.
— У морі все взаємопов’язано, — каже Віктор Коморін. — Якщо є забруднена вода — будуть забруднені мідії та зоопланктон. І це позначиться на всіх ланках харчової піраміди — різних видах крабів і риби. Може знизитися кількість кефалевих, хамси. А це риба, яку їдять дельфіни.
Водночас коли риба потрапляє в чисту воду, починається процес детоксикації, зазначає Сергій Дятлов. Поступово з відходами перевареної їжі токсини видаляються. Але якщо вони потрапляють у нервову або жирову тканину, чиста вода не врятує.
Після катастрофи фахівці Центру регулярно проводили аналізи тканин мертвих мідій, кефалі, дельфінів. У деяких випадках концентрація токсичних речовин у сотні й тисячі разів перевищувала допустимі норми.
— У шлунку одного з дельфінів, знайденого мертвим, ми побачили дуже багато неперетравленої риби, — розповідає Віктор Коморін. — Тобто дельфін перед загибеллю активно на неї полював. І помер, отримавши разом із рибою велику кількість токсичних речовин.
Вживати в їжу рибу і морепродукти, виловлені в Одеській затоці навіть через дев’ять місяців після підриву Каховської ГЕС, фахівці не радять.
Про безпечні мідії та новий паводок
Після катастрофи у воді Одеської затоки і морепродуктах було виявлено холероподібні вібріони, ротавірус, яйця гельмінтів, сальмонелу та інше.
— Це був короткочасний спалах. І це не те що накопичується, — стверджує Михайло Сон. — Відтоді всі заражені організми вже або вилікувалися, або померли. До того ж мікробіологічні аналізи морської води з настанням купального сезону регулярно проводить Одеський обласний центр контролю і профілактики хвороб.
Мідії, на думку Михайла, на одеських ринках купувати можна. Адже надходять вони туди, найімовірніше, із Сухого лиману. А вглиб нього забруднені води не пройшли.
— Лимани, де був ризик забруднення, вчасно перекрили, — зазначає гідробіолог. — Тож морські лимани, на відміну від Дніпро-Бузького та Березанського, не постраждали.
Море очистили осінні та зимові шторми, перемішавши глибинні та поверхневі води. Тому поки що все не так уже й погано, вважає Михайло. Хоча можна очікувати і неприємних сюрпризів.
Другого підриву дамби, звісно, вже не буде. Але ось паводок буде обов’язково. І залежно від його сили й того, що осіло на дні дельти Дніпро-Бузького лиману, у море знову потраплять додаткові забруднення. Щоправда, у значно меншому обсязі порівняно з тим, що приніс потік із Каховського водосховища. Тобто жаб і ящірок на морському узбережжі цьогоріч ми, найімовірніше, не побачимо, але брудну воду паводок усе ж принесе.
* * * * *
Згодом море переробить усе сміття, яке припливло разом із водами підірваної ГЕС. Але це станеться ще не скоро.
Коли їсти рибу, виловлену в Одеській затоці, стане знову безпечно, поки що невідомо — гідробіологи продовжують свої дослідження. А ось купатися на одеських пляжах, кажуть фахівці, краще після штормів, що несуть від берега маси води. Якщо, звісно, вітер дме не з боку Херсонської області. І якщо забути про мінну загрозу.
