Про це повідомляє видання “БессарабіяІнформ”.
За інформацією Управління містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, власник об’єкта – ТОВ “Ізмаїлтрансбуд” – розпочав підготовчі роботи з будівництва багатоповерхового житлового будинку на місці колишньої водонапірної вежі.
Читайте також: Подорожуємо з “Одеським життям”: Ізмаїл: місто з героїчною історією
Так вежа виглядає зараз
Земельну ділянку, на якій розташована вежа, було передано в оренду підприємству 2020 року. Орендарем було розроблено детальний план території, а проєкт житлового будинку отримав затвердження архітектурно-містобудівною радою.
Проєкт передбачає зведення на ділянці дев’ятиповерхового житлового будинку, благоустрій прилеглої території, облаштування тротуарів і автобусної зупинки на вулиці Шевченка.
Наразі, як стверджує видання, виконуються роботи з демонтажу вежі.
Чому Ізмаїльську вежу називають “падаючою”
Водонапірна вежа, та, що височіє на площі Миру, стала вже невід’ємною частиною міського пейзажу. Доля її захоплива і непроста.
Побудована вежа була наприкінці 1950-х. Наявних потужностей міського водопроводу не вистачало. Тоді-то і було ухвалено рішення про будівництво водонапірної вежі, яка повинна була служити накопичувачем води. Пік водоспоживання припадав на світлий час доби, тому наповнення величезного металевого бака, розташованого нагорі вежі, мало відбуватися вночі. А вдень, як передбачалося, вежа покликана була заповнювати дефіцит цілющої вологи в мікрорайоні житлової багатоповерхової забудови. Однак планам так і не судилося збутися.
У той час будівництво в місті велося без урахування високого рівня сейсмічності нашого регіону. До того ж проєктанти та будівельники до кінця не врахували особливості місцевих макропористих просадних ґрунтів. Це і призвело до того, що після зведення вежі перша ж спроба наповнення резервуара водою ледь не закінчилася трагедією. Під колосальною вагою вежа загрозливо нахилилася в бік розташованої по сусідству школи №7. Почалися пошуки виходу з аварійної ситуації. Зовсім як в історії зі знаменитою Пізанською вежею.
Численні спроби розв’язати проблему за допомогою проектних інститутів ні до чого не привели. Керівництво міста стало самостійно шукати рішення. Тоді-то і зголосився випрямити вежу житель міста М. Умнов. Не будучи інженером-будівельником ізмаїльчанин знав особливості ґрунтів не з чуток, адже працював раніше гірничопрохідником. Вирішили ризикнути. Були зроблені складні розрахунки, складені необхідні схеми і креслення, і з поставленим завданням майстер впорався успішно.
Після всієї цієї історії вежа за своїм прямим призначенням більше не використовувалася. Щоправда, в 1960-ті роки на ній був встановлений ретранслятор для місцевої телестудії, що існувала в ті роки.
Фото – “БессарабіяІнформ”
