У колективних центрах проживають майже 26 тисяч біженців
У чеському офісі Міжнародної організації з міграції (МОМ) спільно з Міністерством регіонального розвитку працюють над довгостроковим рішенням житлових проблем українців. Вони представили дослідження та перші результати проекту забезпечення біженців житлом, який фінансує уряд Японії.
У Чехії перебувають понад 385 тисяч українських біженців. Від початку війни Японія виділила 1 млн 370 тисяч доларів на безпечне розміщення та системне переміщення українців під егідою МОМ у Чехії.
У 2022 році у колективних центрах, або кризових помешканнях, жили 24% біженців, свідчать дані дослідження громадської організації PAQ Research. Торік ситуація стала покращуватися. Все більше українців знаходять роботу та переїжджають у орендоване довгострокове житло.
Але на сьогодні майже 26 тисяч українських біженців проживають у колективних помешканнях, гуртожитках або хостелах низької якості, свідчить дослідження МОМ та дані Мінрегіонів. До літа 2023-го Чехія залучила для цього близько 7,5 тисяч будівель по всій країні і повністю оплачує проживання українців у приміщеннях такого типу.
Фото: Тимчасове розміщення українців (gettyimages.com)
“Якість житла не відповідає ціні, яку оплачує держава”
За словами радника міністра розвитку регіонів Романа Матушека, це не по-людськи, що біженці користуються цими гуртожитками два роки. Крім того, якість їхнього житла не відповідає тій ціні, яку країна оплачує.
Дослідження МОМ показує, що колективні центри часто непридатні для довгострокового проживання. А громадські організації скаржилися, що менеджери тимчасового житла інколи відмовляли їм у доступі.
У рамках проекту безпечного розміщення біженців співробітники МОМ відвідали десятки колективних центрів. Один із найгірших прикладів такого розміщення біженців – неподалік олов’яної шахти у віддаленому районі Карлових Вар.
“Це і так соціально й економічно невигідний регіон, а ця олов’яна шахта вже 30 років закрита і розташована на відстані 5 кілометрів через кущі від найближчого міста”, – розповів голова чеського офісу МОМ Петр Чап.
Більшість колективних центрів для українських біженців – у сільській місцевості з населенням менш як 25 тисяч людей. Це впливаєна рівень медицини та соціальних послуг. Віддаленість таких гуртожитків від міст не сприяє інтеграції українців у чеське суспільство.
“Якщо ти вже живеш у такому колективному центрі у віддаленому районі, тобі дуже важко переїхати куди-небудь, знайти квартиру і нові можливості. Люди покладаються на соціальну спільноту”, – звертає увагу Петр Чап.
Фото: З віддалених районів людям важко переїхати (gettyimages.com)
Люди не переїжджають через фінансові труднощі
Майже 60% українських біженців живуть за межею бідності, зазначають у МОМ. Одна з основних причин, чому люди досі не переїхали у стандартне житло – фінансові труднощі.
Також перебування українців у колективних центрах вигідне для їхніх власників, розповідає Петр Чап. За одне ліжкомісце для біженця Чехія виділяла 420 євро. Тож за компактну кімнату для матері і двох дітей власник отримував понад 1200 євро на місяць.
Наразі 100 тисяч біженців досі отримують гуманітарну допомогу чеського уряду. За даними МОМ, у найскрутнішому становищі – батьки-одинаки з двома або більше дітьми. В організації кажуть, що підтримка українців, які живуть за межею бідності, буде одним із викликів для Чехії цього року.
На сьогодні МОМ працює у 33 колективних центрах у рамках підтримки біженців. Організація намагається домовитися з урядом про продовження їх роботи як колективних центрів на довший період.
Фото: Вразливі біженці не переїжджають через брак грошей (gettyimages.com)
Чехи не хочуть здавати житло українцям
Одна з найбільш нагальних потреб українських біженців – переїзд у довгострокове житло, зазначають у МОМ. Але чехи нерідко відмовляються здавати квартири. Чимало українців отримують відмову в оренді житла саме тому, що вони – українці, каже координаторка шелтерів при МОМ Мартіна Цілкова.
Буває, що орендодавці не хочуть говорити із орендарями українською або можуть не знати, як готувати контракт українською та чеською мовами. Також часто українцям бракує досвіду, щоб знайти житло і переїхати, тому вони потребують допомоги соціального працівника.
