4 грудня на 20-му засіданні Комітету ЮНЕСКО з питань захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримали ініціативу України: до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом було включено ще 19 українських об’єктів. Про це повідомило Міністерство культури України.
«Зазначена ініціатива збільшила загальну кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом до 46. Це ставить Україну серед держав з одним із найбільших масивів культурної спадщини, яка користується найвищим міжнародно-правовим захистом у рамках гуманітарного права. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку таких об’єктів та посиленням міжнародно-правових механізмів для їхнього захисту», — зазначила Віцепрем’єрка з гуманітарної політики — Міністерка культури України Тетяна Бережна.
За експертної підтримки Агенції суспільно-правового моделювання, Регіонального центру прав людини, лабораторії НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та за сприяння Міністерства оборони України до списку увійшли такі об’єкти Одещини та міста Одеси:
- Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський, Одеська область;
- Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
- Приморські сходи, м. Одеса;
- Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
- Одеський національний художній музей, м. Одеса;
- Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;
«Україна послідовно впроваджує норми Гаазької конвенції та її двох протоколів: запроваджено кримінальну відповідальність за порушення імунітету культурних цінностей, налагоджено міжвідомчу координацію між Міністерством культури, Міністерством оборони, правоохоронними органами і місцевими адміністраціями, а також удосконалено системи управління ризиками, захисту культурних цінностей і документування фактів руйнувань. Крім того, Україна першою вдало застосувала механізм спеціального (ad hoc) моніторингу під час збройного конфлікту», — підкреслила Анастасія Бондар.
Посилений захист — це міжнародний механізм охорони культурної спадщини, закріплений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб об’єкт отримав такий статус, він має відповідати трьом основним критеріям:
- бути культурною спадщиною виняткового значення для всього людства;
- мати на національному рівні належні правові та адміністративні заходи, що визнають його виняткову культурну та історичну цінність і забезпечують охорону на найвищому рівні;
- не використовуватися для військових цілей або прикриття військових об’єктів, а також сторона, що контролює ці цінності, має підтвердити, що такі об’єкти не будуть використовуватися з воєнною метою.
Під час повномасштабної російської агресії Україна стала першою країною, яка масово застосувала механізм посиленого захисту в умовах війни, створивши важливий прецедент у міжнародній практиці.
Культурні об’єкти, занесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, підпадають під найвищий рівень охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього «імунітету» кваліфікується як грубе порушення Другого протоколу, є серйозним міжнародним злочином і тягне за собою відповідальність як держав, так і окремих осіб.
До цього моменту до Міжнародного списку під посиленим захистом уже внесли 27 українських об’єктів, переважно ті, що входять до Списку всесвітньої спадщини або Попереднього списку ЮНЕСКО — за винятком тимчасово окупованих територій.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
