Активісти: процес деколонізації в Одесі фактично зупинився

У Одесі питання остаточного демонтажу забороненої символіки та перезавантаження складу історико-топонімічної комісії досі не вирішене. Громадські активісти та юристи відзначають відсутність реакції на їхні звернення, наголошуючи, що тема національної пам’яті має символічне й практичне значення не тільки для місцевої громади, а й для всієї держави.

Про це написав адвокат Артем Карташов.

Звернення до міської влади

За словами адвоката й громадського діяча Артема Карташова, запити з вимогою довести до кінця розпорядження начальника Одеської ОДА про демонтаж заборонених об’єктів залишаються без відповіді. Йдеться як про символіку, пов’язану з імперським та радянським минулим, так і про кадрові питання в роботі історико-топонімічної комісії.

Карташов підкреслює, що процес деколонізації в Одесі давно переступив межі міста й регіону, оскільки має національний вимір. На його думку, пасивність у цьому напрямі може негативно вплинути на репутацію керівництва міської військової адміністрації.

“Кредит довіри не вічний, і якщо не діяти дзеркально Труханову, якого роками вимагали позбавити посади через саботаж деколонізації, то з часом люди вже не бачитимуть різниці”, — відзначає Карташов.

Скандали з деколонізацією

Процес деколонізації в Одесі супроводжується резонансними скандалами й неоднозначними кроками з самого початку. Одним із найгучніших епізодів стала доля пам’ятника Пушкіну на Приморському бульварі: попри тривалі вимоги активістів про його негайне демонтування, міська влада обрала компроміс — монумент огородили дерев’яними дошками й оголосили, що остаточне рішення буде прийняте з урахуванням його статусу як об’єкта ЮНЕСКО. Це спричинило хвилю незадоволення серед громадськості, яка вбачала в такому рішенні спробу зберегти імперський символ у публічному просторі.

Водночас рішучіші дії були застосовані до пам’ятників Катерині II та Олександру Суворову: після тривалих дискусій їх демонтували й передали на зберігання до Одеського художнього музею. Наступним кроком має стати виконання розпоряджень щодо інших об’єктів, зокрема пам’ятника Бабелю та низки інших знаків, що підпадають під дію закону про деколонізацію.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №15052 про встановлення в Україні святкового дня — День української жінки. Документ передано на розгляд керівництву. Станом на ранок 3 березня текст постанови відсутній на сайті Ради, тож наразі невідомо, у який саме день пропонують відзначати це свято.

Також повідомлялося, що в Національному музеї історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовні написи зі скульптурної галереї, що залишилися з радянського періоду. Це ще один крок у процесі деколонізації музейного простору та очищення його від ідеологічних маркерів тоталітарного режиму.