За останні два роки логістичні потужності України на Дунаї суттєво зросли: колишні маловідомі річкові причали перетворилися на ключові експортні ворота країни. Ці порти обслуговують також Одесу та Одеську область, ставши невід’ємною частиною морської експортної інфраструктури. У 2026 році дунайські термінали зіткнулися з новим викликом — як наростити обсяги перевалки за умов гострого дефіциту кваліфікованих кадрів і постійних ризиків безпеки. Відповіддю стала масштабна автоматизація: елеватори та перевантажувальні майданчики перетворюються на роботизовані логістичні центри. Про це повідомляє «AgroReview».
Автоматизовані системи змінюють роботу портів
Процес перевалки зерна традиційно складний і потребує високої точності: навіть незначна помилка персоналу може призвести до затримки судна з витратами в тисячі доларів на добу. Сьогодні на провідних терміналах Ізмаїла та Рені, що входять до логістичної мережі Одеської області, впроваджують сучасні рішення, які мінімізують людську участь у небезпечних операціях і в критичних рішеннях процесу.
Сучасні технології, що вже впроваджено:
- Автономні суднонавантажувачі: оснащені лазерними сканерами, ці комплекси самостійно визначають заповненість трюмів і забезпечують рівномірне розподілення зерна без необхідності постійної присутності оператора.
- Роботизовані пробовідбірники: із застосуванням сучасних алгоритмів аналіз якості зерна займає лічені хвилини, що зменшує ризики маніпуляцій і вплив людського чинника на визначення класу продукції.
- Цифрові двійники терміналів: спеціалізоване програмне забезпечення моделює рух автотранспорту та барж, оптимізує черги й логістичні потоки в реальному часі, підвищуючи пропускну спроможність.
Економічна доцільність автоматизації
Для аграрних компаній інвестиції в роботизовані рішення — не лише модна тенденція, а економічно обґрунтована стратегія. Автоматизація дозволяє підвищити швидкість навантаження приблизно на 25–30%, що дає можливість обробляти на два–три судна більше щомісяця. Хоча створення «цифрового порту» обходиться приблизно на 40% дорожче за традиційні варіанти, при інтенсивній експлуатації такі проєкти окуповуються швидше — за 3–4 роки. Головна вигода — зменшення залежності від мобілізаційних процесів та дефіциту спеціалістів, що особливо відчутно на півдні України, у тому числі в Одеській області.
Незважаючи на активне впровадження робототехніки, експерти підкреслюють: люди в портах залишаться, проте їхні обов’язки кардинально зміняться. Замість важкої фізичної роботи на перший план виходитимуть налаштування, моніторинг і технічне обслуговування автоматизованих систем. Портовий працівник 2026 року — це скоріше інженер-аналітик, який за допомогою планшета контролює роботу цілої причальної лінії.
Автоматизація логістичних процесів на Дунаї стає критичною умовою для збереження конкурентоспроможності українського зерна на світовому ринку. Коли конкуренти роблять ставку на дешеву робочу силу, порти Одещини й України загалом змушені впроваджувати передові технології, щоб гарантувати швидкість і ефективність перевалки.
Статистика та результати впровадження
За даними Міністерства інфраструктури, у 2025 році дунайські порти встановили рекордні показники перевалки. Впровадження інтелектуальних систем управління дозволило скоротити середній час обробки баржі типу «Європа» з 18 до 12 годин. Це досягнуто шляхом синхронізації залізничних і портових потужностей на єдиній цифровій платформі, що особливо сприяло підвищенню пропускної спроможності терміналів Ізмаїла і Рені та всього регіону Одеси.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
