— Мамо! Мені вже тридцять років. Сьогодні ввечері я прийду пізно! Я буду п’яний і з дамою!
— Ой, Сьомочко. Залиш маму жити! Не жартуй так… І застебни сандалик…
*****
— Ізя, швидше сюди, допоможіть! Тут бабусі Сарі погано, ви ж доктор, зробіть що-небудь!
— Я таки перепрошую, але я доктор археології!
— Так і бабусі Сарі вже давно не 18…
*****
— Наум Аронович, і чому ви такий сумний?
— Син одружується.
— Навіщо сумувати, в інших теж сини одружуються. І яке ім’я нареченої?
— Степан.
— Так, справді не єврейське ім’я.
У нас є й інші анекдоти:
