І сьогодні ми знову пропонуємо вашій увазі навіть не короткий анекдот, а цілу щиру історію-буль про те, як три дами-філологи вирішили «віддатися розпусті» в модному стрип-клубі і що з цього в результаті вийшло:
… Якось подруга моя Ляля, почесна матір, без п’яти хвилин бабуся та філологічний доцент тривожно поділилася з приятельками:
– Дівчата, адже помирати скоро, а я жодного разу не була на стриптизі.
Ой, зажурилися товарки (кафедра лінгвістики та кафедра історії стародавнього світу), і ми, дурні такі, жодного разу. І ось одного знаменного дня, а саме, на Лялини іменини, подарували їй (і собі, звичайно) небо в алмазах у модному стрип-клубі, де в меню були заявлені непередбачувана програма та авторська кухня.
Ну, прийшли. Сіли за найкозирніший столик, прямо проти помосту з жердиною. Вважай, у партері. Замовили мартіні б’янко. Випили. А загадкове шоу не розпочинається. Тоді вони махнули салат із куркою. А еротикою, як і раніше, не пахне.
У повному розпачі зажадали десерт «фруктовий рай» та пояснень офіціанта. Але офіціант лише здригнувся та розвів білими ручками.
Тут усі три обурені кафедри ухвалили: заявити гучний, рішучий протест! Помилуйте! Аж північ наближається, стриптизу ж нема! Цієї хвилини до них навшпиньки, як маленька балерина, підплив менеджер і інтимно прошепотів, що заклад готовий сплатити дамам вечерю і навіть ще по одній чарці, на посошок. Але чи не підуть вони прямо цю хвилину геть?
– А в чому річ? – хором запитали пані, що охрініли від такої кричущої непередбачуваності, що межує з наругою.
– Та там ваші студенти, – зніяковіло пояснив відповідальний за розпусту, – вони виступати соромляться…
Євгенія Лещинська
Вам також може сподобатися:
