Визнайте: чи часто буває з вами таке, що йшли ви в магазин-на ринок-торговельний центр за чимось одним, а в результаті купували щось зовсім інше? Ось і героїня нашої сьогоднішньої історії зіткнулася з цим явищем, так би мовити, у всій красі:
– Але! Мама? Ваш син і онук два бовдури. А я говорю шо два. Чому, а тому що пішли купувати якусь викрутку. І шо! Купили собаку! Я їх вигнала надвір. Ні, тока двох бовдурів. Собаку залишила, вона ж не адієтка. Та не знаю, яка порода. Аааа, погода? Нормальна. Дощ. Вони під парасольками. Куди пішли? Мабуть, до вас. Я ось чого дзвоню, як назвати дівчинку? Хотіла, як вас, Розочкою. Чи згодні? Чому ні? Аааа, коли лаятиму за шкоду, скажу: «Роза, ти сволота». Зрозуміло. Я не подумала. Може, як цю паразитку-сусідку. Цілей. «Цилю, ти сволота!» Звучить? Знову не те, а що? Прийдуть ці адієти, я в них спитаю. Де, де. Я ж говорю, що я їх послала. Ні не далеко. У зоомагазині. Нам тепер багато чого потрібне. Будь-які мисочки, нашийники, бантики, іграшки. Ви куди увійдете? На частку. Ніфіга собі! Тоді приходьте в гості, ми на вас і на ваші капці. Мамо, ви мені потрібні. Треба вигадати ім’я, як ви яхту назвете, так вона й попливе. На чоловіків сподіватися низом. Чому, чому… Тому що вони бовдури!
Ще більше одеських цікавих історій тут:
