Від безкарності до антикорупційних органів
Протягом останнього десятиліття Україна здійснила важливі кроки від корупційної безкарності до створення спеціалізованих структур – це Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції та Вищий антикорупційний суд. У теорії, це має гарантувати прозорість і справедливість. Але на ділі: чи функціонує ця система так, як було задумано? Де незалежність і професіоналізм, а де лише нові бюрократичні схеми, які намагаються вижити під політичним тиском? Ці питання стали предметом обговорення під час панелі «Корупція в Україні: виклики, рішення та роль антикорупційних органів», організованої одеським осередком ГО «Захист Держави». На заході були присутні представники антикорупційних структур, юристи, правозахисники, політологи, члени громадських організацій.
Держава й громадянське суспільство: опоненти чи партнери?
– У історичному контексті завжди існувала традиція дарообміну, – розпочав дискусію політолог і член ГО «Захист Держави» Михайло Шабанов. – В Україні корупційні ознаки є в будь-якому суспільстві. Справжнє питання – як демократичне суспільство може з цим боротися? Я вважаю, що за останні десять років в Україні відбулися значні зміни. Наприклад, такі звичні подарунки вчителям на свята перед війною зникли. Але система корупції залишилася. Вона як паразит, що руйнує суспільство зсередини. І, якщо ми її не викорінимо, можемо втратити все.
Коли ми говоримо про причини корупції, важливо врахувати не лише культурні чи історичні традиції, а й соціально-економічні умови, в яких живе суспільство.
Денис Яковлев, доктор політичних наук, декан факультету політології НУ ОЮА:
– Основною причиною корупції є бідність більшість населення. Нам потрібно зосередитися на тому, як стати заможною країною. Країни, які зараз допомагають Україні, активно модернізують свої економіки, впроваджують нові технології та створюють ринкову економіку. Суспільство стає багатим, з’являються зрозумілі правила, і судова система стає запорукою справедливості. Якщо рішення суду є неупередженими, корупція відходить на задній план.
Отже, найважливіше завдання для України – це забезпечення безпеки та створення такої економіки і судової системи, які не дозволять країні залишатися бідною.
Конституція і роль виборця
На думку колишнього прокурора Олександра Чорного, громадяни можуть впливати на корупцію через виборчі механізми.
– Згідно з Конституцією, кожен громадянин є носієм верховної влади в державі. Вибори впливають на державні органи, зокрема на законодавчу владу, що, в свою чергу, визначає реальність антикорупційних органів, – зазначив фахівець. – Законодавча влада визначає, якими вони будуть. Мова йде про реальні інструменти, а не про формальні програми.
– Проблема в тому, що навіть найпотужніші інституції не зможуть подолати корупцію без підтримки суспільства, – додає Михайло Шабанов. – Громадські організації все частіше вказують на проблеми в державних органах. Це створює простір для співпраці: держава та громадянське суспільство можуть або залишатися опонентами, або ж працювати разом у боротьбі з корупцією.
Опитування: де українці бачать найбільшу корупцію
Інститут соціальних досліджень та прогнозів «Янус» нещодавно провів опитування 2 тисяч респондентів про ситуацію в Україні. Висновки вражають.
Більшість українців вважають, що на державному рівні корупція є найвищою, адже саме там зосереджені ключові ресурси та владні повноваження. Політики та високопосадовці формують «правила гри» для всієї країни, а також впливають на роботу силових структур і антикорупційних органів. Коли суспільство спостерігає непрозорі призначення та корупційні скандали серед elite, це призводить до переконання, що корупція вкорінена саме в управлінських структурах.
Судова система: зміни й проблеми
Окремою темою стало обговорення корупції в судовій системі України.
– Судова система дійсно трансформувалася, – зазначає адвокат з кримінального права Євген Іванченко. – Раніше суди отримували вказівки та виконували їх, незалежно від законодавства. Сучасні суди помітно відрізняються, але говорити про їх ідеальність ще зарано. Система, яка складалася роками, не може бути зламаною за одну ніч.
Молодь проти корупції
ГО «Захист Держави» активно співпрацює з молодими активістами, адже їм доведеться продовжити боротьбу з корупцією. На заході виступила голова ГО «Молодіжна рада Одеської області» Ірина Монастирук. Вона впевнена, що нове покоління може якщо не подолати корупцію, то хоча б зменшити її вплив. «Попри війну, ми повинні почати вже зараз», – підкреслила вона.
Спікери висловили думку, що Данія є прикладом успішної боротьби з корупцією, оскільки там поєднуються сильні державні інститути та активний громадянський контроль. «Хоча рівень корупції там низький, громадські організації відіграють важливу роль у контролі за владою», – зауважила Ірина.
Дискусія, організована ГО «Захист Держави», засвідчила, що суспільний запит на справедливість та прозорість в Україні залишається дуже високим. Незважаючи на створення окремих антикорупційних структур, основною проблемою є забезпечення їх повноважень та політичної волі для ефективної діяльності. Учасники зійшлися на думці, що боротьба з корупцією потребує об’єднання зусиль держави та громадянського суспільства, без незалежних судів та активного контролю з боку виборців. Хоча Україна досягла певних успіхів, шлях до прозорої системи є тривалим і вимагає послідовності та підтримки з боку громадян.
@odeskelife 🎤Широку дискусію, присвячену проблемі корупції та її наслідкам під час війни в Україні, ініціювала в Одесі громадська організація “Захист Держави”. Обговорення включало антикорупційних органів, адвокатів, політологів та діяльність громадських організацій. Серед основних причин корупції відзначено бідність населення і складна система, змінити яку можна, тільки змінивши свідомість. Спільно всі державні та громадські організації можуть зробити кроки заради України 🇺🇦 #одеса #свідомість #корупція #майбутнєукраїни #захистдержави ♬ оригінальний звук – ОДЕСЬКЕ ЖИТТЯ🩷ЗМІ | ОДЕСА🇺🇦
