Ключові моменти:
- Виявили фундамент вежі Хаджибейського замку діаметром близько 8 метрів та товщиною стін приблизно 2,5 метра.
- Визначили, що сам замок мав розміри близько 32×37 метрів — трохи більші за цитадель Аккерманської фортеці.
- Укріплення зводили з каменю та уламків давньогрецької колонії Гавань Істріан, що розташовувалася поруч.
- У завалах знайшли срібну монету султана Абдул-Хаміда I (1785 рік) і золотоординський глечик XIV століття.
Як шукали вежу і що приховував культурний шар
Ректор педагогічного вишу, доктор історичних наук Андрій Красножон, розповів про логіку пошуку. На перспективну точку для розкопу вказали ще торік. Вчені зіставили креслення 1789 року з результатами попередніх розкопок фронтальної стіни артилерійської батареї, що прибудовувалася до замку у 1760‑х роках зі сторони морського схилу.
На ділянці фундамент вежі зберігся майже у недоторканому стані. Зберігся навіть перший ряд кладки на вапняковому розчині. Однак споруда зазнала пошкоджень від пізніших нашарувань. Через кладку в 1830‑х роках проклали зливовий бульварний колектор. Пізніше сюди ж встановили сучасний бетонний колодязь.
«На історичних картах вежу малювали круглою, а насправді фундамент виявився багатокутним», — пояснив Андрій Красножон. За його словами, така практика була поширеною. Наприклад, багатокутні основи під круглі вежі зустрічаються в турецьких замках 1538 року в Бендерах та в Аккермані.
У товщі стіни археологи зафіксували канали від дерев’яних армуючих балок. На кутовому перетині двох балок знайшли кований металевий стрижень. Він був вгвинчений у кам’яний блок і скріплював конструкцію.
700 років тому на місці Приморського бульвару вирувало життя
Точну дату спорудження замку поки не встановили. Проте археологи значно звузили часові рамки будівництва.
- Нижня межа (XIV століття): зовні вежа перерізає господарську яму з золотоординським глечиком другої половини XIV століття. Посудина походить із центральної Молдови. Це доводить, що 700 років тому на місці Приморського бульвару вже вели господарство. Замок збудували пізніше цього періоду.
- Османський період (XVIII століття): у завалах з будівельного сміття виявили плінфу й «татарську» черепицю. Там також знайшли срібну монету султана Абдул‑Хаміда I (1785 рік) та елементи одягу. Це підтверджує, що османи активно використовували й добудовували споруду у XVIII столітті.
На північ від вежі виявили артилерійський двір, утрамбований уламками вапняку. Вода з двору стікала спеціальною канавою в бік струмка, де зараз розташовані Потьомкінські сходи. У мулі цієї канави знайшли монету 1761 року.
Через два тижні після штурму й взяття замку в вересні 1789 року російські війська почали розбирати його на будівельні матеріали. Під завалами вчені зафіксували розрухи витягнутих блочних конструкцій і різьблений верх османської секційної лиштви від вікна або бійниці.
За словами історика, значна частина Хаджибейського замку досі залишається під сучасною бруківкою Приморського бульвару. Унікальні результати цього сезону вдалося отримати завдяки багаторічній, системній роботі науковців і підтримці міської влади.
Читайте також: Археологи на Одещині знайшли несподіваний артефакт і римлянина без ноги: відкриття називають сенсаційним (фото)
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
