Ключові моменти:
- Аркадійське плато забудували багатоповерхівками без належного планування та повного пакета дозволів
- Район став місцем проживання десятків тисяч людей, але так і не отримав шкіл, поліклінік та достатньої дорожньої інфраструктури
- Щільна забудова ускладнює оперативну роботу «швидкої» та рятувальників — це показала пожежа 2015 року
- Нещодавня тріщина на проїжджій частині може свідчити про проблеми з ґрунтами або підземними порожнинами
Матеріал підготовлено на основі міських документів, відкритих джерел та коментарів фахівців. Ми проаналізували Генплан Одеси, рішення щодо забудови плато та звернулися до експертів ОДАБА і ДСНС, щоб з’ясувати рівень безпеки та проблемні місця. Також використано офіційні повідомлення міської влади й архівні публікації місцевих ЗМІ.
«Розпил» санаторіїв і поява перших висоток
Плато розміщене між Аркадійською балкою та Французьким бульваром, поруч із Генуезькою та Академічною вулицями. Його площа — приблизно 90 гектарів.
Колись ця територія була відома як Гагарінське плато — назва пов’язана з маєтком князя Гагаріна, який мав тут дачу. Пізніше під час процесу декомунізації назви змінили, й одна з версій пояснює це плутаниною між іменами місцевого мецената та радянського космонавта.
Тривалий час цей масив залишався незабудованим — насамперед через наявність катакомб під землею. Тому тут переважали санаторії й будинки відпочинку, а не щільна багатоповерхова забудова. На початку 2000-х ситуація змінилася: санаторії й рекреаційні об’єкти почали опрацьовуватися приватними інтересами, іноді за сприяння влади.
За мерства Руслана Боделана було знесено санаторій «Дружба», на місці якого згодом з’явилися житлові комплекси. Будівництво вели часто хаотично і не завжди з повним пакетом дозвільних документів.
Після приходу до влади Едуарда Гурвіца освоєння плато продовжилося. У 2007 році з’явилося «Містобудівне обґрунтування розміщення багатоповерхової житлової забудови на Гагарінському плато в Одесі», що фактично узаконило вже зведені об’єкти та відкривало дорогу для нової висотної забудови.
У цей період був споруджений комплекс «Аркадійський палац», а також стартувало будівництво інших масштабних проєктів, серед яких перша «Перлина» від групи Кадор.
Підприємець Борис Музальов, викупивши рештки історичного особняка князя Гагаріна, перетворив його на закритий клуб, що врятувало споруду від повного занепаду. На Генуезькій постала 25-поверхова вежа житлового комплексу «Арк Палас» — у ній перебували та мешкають відомі міські політичні фігури.
Арк Палас
Район без шкіл і поліклінік
У 2015 році під головуванням нинішнього мера було затверджено Генеральний план розвитку міста, який закріпив за Гагарінським плато статус території багатоквартирної житлової забудови.
Пізніше детальний план території (ДПТ) дозволив зводити тут хмарочоси висотою до 23 поверхів і передбачав зведення школи між житловими кварталами.
Але в 2016 році при затвердженні плану зонування вимогу щодо розміщення соціальної інфраструктури фактично прибрали: ділянку позначили як зону багатоповерхової житлової забудови, а частина території зайняли великі торгові центри — не всі з яких були передбачені первинними проєктами.
Реконструкція та нове будівництво на плато вели різні компанії, але особливо активною була група «Кадор» та її дочірні підприємства, пов’язані з Аднаном Ківаном. Забудовники часто давали обіцянки про соціальні, медичні й освітні об’єкти — за законом це було потрібно. Однак дитсадки, школи, поліклініки та обіцяні медичні центри так і не з’явилися, зокрема кардіологічний центр, який мав розміститися на території колишнього санаторію «Росія».
Бетонні джунглі Аркадійського плато
Житло в Аркадії: гетто з видом на висотки
Зараз хмарочоси стоять один біля одного, щоб максимально використати кожен квадратний метр. Обіцяний багатьом покупцям «вид на море» часто зник — замість панорами мешканці отримали вид на інші ближні висотки. І тим, і іншим продавалися ілюзії морського краєвиду з вікон.
Дерева майже зникли, тротуарів практично немає, а вулиці постійно забиті автотранспортом.
Аркадійське плато пов’язане з центром лише вузькими під’їзними шляхами: головна магістраль — Генуезька — і ще одна двосмугова вулиця Балтиморська. Обидві дороги перевантажені: вони обслуговують потік десятків тисяч автомобілів із насиченого житлового району.
Затори на Генуезькій
Як доїхати до Аркадії
Основний під’їзд до плато проходить по Генуезькій вулиці. Альтернативою є Балтиморська, але вона вузька та двосмугова — і також часто стоїть у заторах. Обидва шляхи змушені приймати потік значної кількості машин із густонаселених районів.
Ще складніше з внутрішніми проїздами: їхня ширина така, що навіть двом легковим автомобілям важко безперешкодно розминутися.
Міська влада ініціювала проєкт будівництва додаткової дорожньої мережі, який передбачає нові виїзди на Генуезьку, Академічну, Французький бульвар або кільце біля входу в Аркадію. Проте реалізація залежить від готовності забудовників поступитися частиною прибудинкових територій і дворових ділянок, що означає втрату частини їхньої власності.
Читайте також Знос історичної пам’ятки на Французькому бульварі: хто і навіщо нищить старовинні будівлі в Одесі
Частина забудовників погодилася зменшити свої приватні володіння заради доріг, але інші категорично відмовляються. Дехто навіть включив у межі своїх прибудинкових територій ділянки, які в кадастрі відведені під дороги. Створення нової розв’язки може також загальмувати або зірвати чергові будівельні проєкти, наприклад зведення ЖК «Атмосфера», яке пов’язують з ім’ям Вадима Альперіна.
Навіть якщо забудовники поступляться й віддадуть частини своїх дворів під дороги, експерти вважають, що це навряд чи вирішить проблему заторів: компактний і відокремлений район просто не розрахований на проживання близько 50 тисяч людей.
План створення дорожньої мережі
Пожежа в бетонному лабіринті: наскільки безпечно
Щільна забудова значно ускладнює доступ екстрених служб: «швидкі» застрягають у пробках, пожежна техніка часто не має де розвернутися. Це перетворює життя в районі на ризиковане, крім того, створює реальні загрози для мешканців.
У 2015 році в 22-поверховому будинку на Генуезькій спалахнула пожежа: загорілися верхні поверхи незавершеного ЖК «Гагарін Плаза-1». Вогонь швидко набрав силу і загрожував перекинутися на сусідні споруди. Лише через п’ять годин пожежу вдалося локалізувати.
Пожежа в «Гагарін Плаза»
Рятувальники змогли дістатися лише до сьомого поверху; у пожежних рукавах не вистачало тиску, воду підвозили окремими цистернами. У самій будівлі відсутня була внутрішня система пожежогасіння. Також бракнув місця для маневру важкої техніки через малі прибудинкові території.
За інформацією Головного управління ДСНС, об’єкт було введено в експлуатацію Державної архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) з порушеннями правил пожежної безпеки: у будинку не було систем пожежної сигналізації, протидимного захисту, зовнішніх та внутрішніх протипожежних водопроводів і первинних засобів пожежогасіння.
Водночас документ про пожежну безпеку, який супроводжував прийняття об’єкта в експлуатацію, був підписаний і керівництвом ДСНС того періоду.
Куди повзе Аркадія: зсув чи провал?
Одна з останніх проблем — тріщина, що з’явилася на проїжджій частині за адресою Аркадійське плато, 5. Розлом простягається майже на 30 метрів, а ширина становить кілька сантиметрів.
На місці встановлено спеціальні маячки, а міська рада ініціювала комісійне обстеження щодо можливого зсуву ґрунту та деформації дорожнього покриття. Паралельно проводяться перевірки інженерних мереж на предмет пошкоджень.
До роботи комісії залучені фахівці управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, а також представники Одеської державної академії будівництва та архітектури (ОДАБА).
Величезна тріщина на Аркадійському плато
Доцент кафедри гідротехнічного будівництва Костянтин Анісімов пояснив, що тріщина розташована щонайменше за 300 метрів від схилу, отже класичного зсуву там не зафіксовано. Небезпека, ймовірно, пов’язана з витоками води з резервуара великого санаторію неподалік — надлишок вологи може призвести до просідання покриву ґрунту.
Директор Архітектурно-художнього інституту ОДАБА Володимир Суханов припускає, що в районі тріщини на невеликій глибині можуть проходити виробки (катакомби). Якщо внаслідок витоків там руйнуватиметься покрівля виробки, можливий локальний провал — явище небезпечне, хоч і відмінне від масштабного зсуву.
Остаточні висновки комісії поки що не оприлюднено. Як тільки буде результат обстеження, громадськість має отримати оновлену інформацію.
Який би висновок не дістався комісія, очевидно одне: проєкт забудови Аркадійського плато виявився проблемним і не відповідає очікуванням багатьох жителів. Розплачуватися за це доведеться мешканцям — вони опинилися в пастці елітного гетто, що має ризики як через щільність забудови, так і через геологічні загрози.
Раніше ми писали про те, чому новий Генплан Одеси не зупинить висотну забудову.
Нагадаємо також, що в Одесі всупереч закону добудовують скандальну висотку на Ланжероні (фото).
Читайте також: Земля Одеського зоопарку під прицілом забудовника – депутатка
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
