Як Україні допоможе дозвіл Заходу використовувати їхні ракети по території Росії і чи знайде чим відповісти Кремль, – у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.
Росія майже три роки атакує Україну далекобійними ракетами. По українських містах росіяни били фактично всім, що мають, включаючи ракети Х-101 з дальністю понад 5 тисяч кілометрів.
Росія також використовує у війні з Україною комплектуючі та зброю іноземного виробництва – ті ж самі іранські дрони Shahed-136, які атакують українські об’єкти з вересня 2022 року.
Іншими словами, сама Росія не дотримується жодних “ліній”, використовуючи у війні з Україною фактично все, крім ядерної зброї. Київ же, намагаючись досягти паритету на полі бою і дати відсіч якщо не кількістю, то якістю, постійно просить західних союзників забезпечити українську армію військовою технікою та боєприпасами.
Одне з критичних питань, яке обговорювалося майже всі три роки повномасштабної війни – дозвіл стріляти далекобійними ракетами по російській території. Спочатку партнери України взагалі не хотіли надавати ракети великої дальності, потім, давши їх у невеликій кількості, заборонили застосовувати їх по Росії – лише по окупованих нею територіях. Поки ЗС РФ використовували Україну як полігон, випробувавши практично всі типи ракет, Київ у відповідь відбивався дронами власного виробництва.
І лише під кінець свого президентського терміну Джо Байден дозволив застосування ракет ATACMS по території РФ, що відразу потягнуло за собою ідентичні дозволи Великобританії та Франції щодо ракет Storm Shadow/Scalp. У Росії це очікувано викликало хвилю обурень, погроз і як наслідок – застосування міжконтинентальної ракети по Дніпру. Поки Москва випробовує свій “Орєшнік”, Україна зазначає на російській карті нові цілі для ударів.
Західний далекобій та неядерна відповідь РФ
Україна довгий час просила союзників ракети великої дальності. У 2023 році їх передали – спочатку ATACMS, потім Storm Shadow/Scalp, але суворо заборонили бити ними по російських територіях.
І в США, і в Європі в один голос заявляли про страх перед “ескалацією”. Тоді як Росія з перших днів великої війни обстрілювала всю українську територію, а у червні 2022 року вперше застосувала ракети Х-101, атакувавши Київ. Російські боєприпаси неодноразово долітали до кордону України з Польщею та Румунією, а періодично і потрапляли на територію інших держав.
Незважаючи на постійні спроби випробувати терпіння Заходу, переломним моментом для іноземних союзників Києва стали північнокорейські військові, яких Росія вирішила задіяти на фронті. У середині листопада низка західних ЗМІ повідомили, що в Білому домі все ж таки дозволили бити “дальнобоєм”. Президент України Володимир Зеленський спочатку відреагував на хвилю інформації про це досить неоднозначно, не підтвердивши дозволу бити вглиб Росії: “Такі речі не анонсують. Ракети самі за себе скажуть”.
Незабаром стало відомо, що Україна вже вдарила по Росії ракетами ATACMS. За інформацією джерела РБК-Україна в Силах оборони, удар припав по військовому об’єкту в районі міста Карачів Брянської області, який знаходиться за 130 км від кордону.
Ракета ATACMS (фото: flickr.com)
Ще одна атака відбулася 25 листопада – цього разу по аеродрому “Халіно” в Курській області, про що повідомили місцеві пропагандисти, а пізніше удар підтвердив губернатор області Олексій Смирнов.
Паралельно з цим у публічному просторі почали рахувати, скільки ракет Storm Shadow отримає Україна для ударів углиб РФ. На думку військового експерта Сергія Грабського, йдеться про “кілька десятків ракет”, яких вистачить, щоб “завдати кількох ракетних ударів по різних об’єктах на території Російської Федерації”.
У Кремлі ще на етапі чуток про зняття обмежень на використання західного “дальнобою” поспішили з десятками заяв різного ступеня загроз. Спочатку Володимир Путін різко згадав про ядерну доктрину, тема якої мусувалася ще у вересні, але була успішно забута.
Зміни, які вирішив внести Путін, стосувалися використання ядерної зброї проти неядерної держави, якщо їй допомагає ядерна або якщо неядерна держава атакує Росію різними засобами. Про те, що Україна вже більше року б’є по Росії своїми дронами, у Москві, мабуть, також вирішили забути. Однак щойно на Заході натякнули, а потім прямо заявили, що дозволяють Україні бити по РФ, російський диктатор у відповідь підписав внесення змін до доктрини. Але реакції від Заходу не було.
Бачачи, що спроби вкотре підвищити ставки загрозами ядерної війни не мали успіху, в РФ вирішили скористатися ще одним козирем. 21 листопада Росія запустила по Дніпру міжконтинентальну ракету. Цього ж дня Путін заявив, що атакував Україну “найновішою системою дальності “Орєшнік”, а в Головному управлінні розвідки України повідомили, що удару, швидше за все, завдала балістична ракета зі складу ракетного комплексу “Кедр”, випробування якої проходили ще в жовтні. 2023 року і нічого “нового” в цій системі немає. Водночас, низка ЗМІ повідомили, що по Дніпру вдарили модифікацією ракети РС-26 Рубіж, яка не мала бойової частини.
Володимир Путін (фото: Getty Images)
“Орєшнік”, “Кедр” чи Рубіж, незважаючи на відчайдушні спроби Кремля викликати жах, не злякав ані Захід, ані саму Україну. Для українців цей хід означав той факт, що на одну ракету побільшало, а іноземні партнери заявили, що підняти ставки Путіну не вдалося. Через кілька днів після атаки на Дніпро країни G-7 у своїй спільній заяві повідомили, що “удар РФ по Дніпру балістичною ракетою “Кедр” доводить її безрозсудну поведінку”.
Але Путін не залишає спроб нагнітати, тому 28 листопада заявив, що вдарить “Орєшнік” по “центрах прийняття рішень” у Києві. До слова, ця заява пролунала після чергової масованої атаки по українських енергооб’єктах, яку цього разу “присвятили” атакам на саму Росію.
Також Путін заявив, що удар “новою” ракетою буде порівнянний з ядерним ударом, і приділив особливу увагу опису того, як “все, що перебуватиме в епіцентрі вибуху, розділиться на фракції, елементарні частки і перетвориться на пил”. Його слова відразу висміяли експерти, зазначивши, що для ядерного заряду ракета “Орєшнік” повинна нести в собі сотні тонн вибухівки, що фізично неможливо.
На погрози Путіна одразу ж відреагував і Володимир Зеленський, наголосивши, що застосування “Орєшніка” – не більше ніж спроба зірвати мирні зусилля новообраного президента США Дональда Трампа.
“Розмахувати своїм “Орєшніком” зараз він може лише для того, щоб зірвати зусилля президента Трампа, які точно будуть після інавгурації”, – наголосив Зеленський.
Поки Росія марно намагається знайти нові можливості ескалювати війну без застосування ядерної зброї, Україна, очевидно, продовжуватиме бити по Росії західними ракетами.
Чим допоможуть далекобійні ракети
Усі три види ракет, якими Україні дозволили бити по Росії, насправді невеликої дальності – ATACMS можуть бити максимум на 300 км, а Storm Shadow/Scalp – від 250 до 500 залежно від модифікації, але Україні швидше за все дали ракети дальністю 250 км, офіційної інформації про це очевидно немає.
Після того, як Україні дозволили бити по РФ, західні ЗМІ опублікували карту, де показано, куди максимально може долетіти далекобійна західна ракета. Ще в серпні Інститут вивчення війни повідомив, що в зоні поразки ATACMS близько 250 військових об’єктів РФ – це і склади з боєприпасами, і військові аеродроми з частинами, штаби і скупчення живої сили. І тільки-но Україні розширили цей радіус офіційно, вона вдарила по цих цілях, зазначає американський генерал, екс-командувач армії США в Європі Бен Ходжес.
“Україна вже вражає правильні цілі, такі як склади боєприпасів та штаби. Мені також хотілося б бачити продовження ударів по російських об’єктах у Криму – вирішальному театру цієї війни, щоб зробити його непридатним для російських військ. Це перший крок до звільнення Криму – зробити його непридатним, потім ізолювати, що стане можливим із руйнуванням Керченського мосту” – зазначив експерт у коментарі РБК-Україна.
У свою чергу, аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що українські військові також можуть послабити російську систему ППО та вражати вразливі російські тили.
Ракети Storm Shadow/Scalp (фото: Getty Images)
“Дозвіл на удари далекобійними ракетами необхідний для того, щоб Україна могла послабити російську ППО, робити більш ефективні удари по Росії та вражати вразливі російські тили”, – зазначили в ISW у коментарі РБК-Україна.
Навряд чи це допоможе зупинити чи зменшити кількість масованих атак по Україні – західні ракети не дотягнуться до аеродромів, де ЗС РФ розміщують свої літаки. Але це допоможе відсунути російський тил і, відповідно, сповільнить та ускладнить різні логістичні процеси – забезпечення військ, евакуацію, ремонт техніки тощо.
При цьому рішення зняти з України обмеження щодо застосування далекобійної зброї навряд чи стане “геймчейнджером”. Ракети такої дальності не зможуть змінити хід війни та дати ЗСУ перевагу на фронті – вони лише відсунуть тил російських військ.
“Єдиним переломним моментом буде декларація про перемогу України як стратегічна мета Америки. Жодна система озброєнь, жодна платформа, жодна політика не є вирішальним фактором. Однак схвалення використання Україною ATACMS, Storm Shadow та SCALP по цілях на території Росії — важливий крок уперед, який дає Україні набагато більші можливості для знищення штабів, логістики та артилерії російської армії, що послабить її кількісну перевагу”, – зазначив Ходжес.
Так само вважають і анонімні західні дипломати у Києві, на яких посилаються журналісти ВВС. Вони називають це рішення швидше символічним: “Я не думаю, що це буде вирішальним фактором. Але це символічне рішення показує військову підтримку України. До того ж, воно (рішення – ред.) може дорого обійтися Росії”.
Що ж до Путінського “відповіді”, тут західні експерти також виступають у єдиній думці – удари “Орєшніком” по Дніпру, підписання ядерних доктрин та постійні загрози – не більше ніж істерика Кремля у спробах змусити Захід злякатися та скасувати своє рішення. І мотивація цих дій досить проста – страх.
“Використовуючи ракету середньої дальності для атаки на Дніпро, Москва хотіла залякати Захід, викликати стурбованість, що Росія може перейти до використання ядерної зброї. Я не вірю, що Росія використовує ядерну зброю. Але це показує те, що Росія боїться, що Україна отримала дозвіл на використання ATACMS, Storm Shadow та SCALP на території Росії”, – зазначив Ходжес.
***
Дозвіл союзників бити їх далекобійними ракетами дійсно необхідний, але в нинішніх умовах виглядає дещо запізнілим. У зоні активних бойових дій ситуація залишається вкрай складною, росіяни хай і повільно, але просуваються по ключових напрямках, Курську область утримуватиме все важче. Росія не шкодує ресурсів на війну, відправляючи туди тонни боєприпасів та десятки тисяч людей.
У цьому становищі удари західними ракетами по об’єктах РФ – це важливо, але навряд чи змінить хід війни. Тим більше, враховуючи те, що радіус обстрілу все одно залишається невеликим, порівняно з тим, до чого здатна дотягуватися Росія.
Україна стала першою країною, на якій “випробували” міжконтинентальну балістику, і як би не смішно звучала назва “Орєшнік”, сам факт його використання говорить про те, що в Москві справді готові якщо не на все, то на дуже багато чого. А ось про готовність Заходу допомогти Україні всім, чим можна, цього, на жаль, сказати не можна.
.
