Ключові моменти:
- Україна та Росія постачають понад чверть світової пшениці.
- Атаки та перебої в Чорному морі скорочують обсяги поставок із регіону.
- SovEcon вважає, що експорт пшениці з України й Росії у липні–вересні може становити близько половини торішнього обсягу.
- Ціни на пшеницю сягнули максимуму за три роки.
- Одеські порти зазвичай забезпечують близько 90% українського зернового експорту.
- Країни-імпортери шукають альтернативні постачання, але швидко замінити чорноморські обсяги складно.
Чому Чорне море порівнюють з Ормузькою протокою
Чорноморський регіон відіграє ключову роль на світовому зерновому ринку. Україна та Росія разом дають понад чверть світової пшениці. На дві ці країни припадає близько двох третин торгівлі соняшниковою олією і майже десять відсотків кукурудзяних поставок.
Перебої в судноплавстві мають наслідки далеко за межами регіону. За даними моніторингу ЄС, у серпні ринки реагували на скорочення поставок і часткове припинення відвантажень.
Через це Чорне море порівнюють із можливим блокуванням Ормузької протоки. У випадку Чорного моря йдеться передусім про ризики для продовольчої безпеки.
Після посилення атак на портову інфраструктуру, зернові термінали, елеватори та судна обсяги перевезень через Чорне море значно знизилися.
SovEcon прогнозує, що сумарний експорт пшениці з України та Росії у липні–вересні може становити приблизно половину минулорічного показника.
Для України це критично, бо морські порти залишаються головним каналом експорту агропродукції. Єврокомісія у липні вказала: близько 80% українського експорту зерна, олійних і пов’язаних продуктів ішло через чорноморські порти.
Імпортери шукають альтернативу
Через скорочення чорноморських поставок покупці вже переорієнтовуються на інших постачальників. Серед варіантів називають Францію, країни Балтії, Румунію, Аргентину, Індію, Австралію та США.
Але швидко відшкодувати втрачені чорноморські обсяги не вдасться. Причини — обмежені врожаї, дорожча логістика та нестача транспортних потужностей.
Особливо вразливі великі імпортери в Африці та на Близькому Сході. Єгипет, один із найбільших покупців пшениці, вже близько місяця не отримує зерно з Чорного моря.
Для України ця ситуація має і міжнародний, і прямий економічний вимір. Одеські порти традиційно вивозять більшість українського зерна морем. Уже в серпні аграрний експорт упав до найнижчого рівня з квітня 2022 року.
На тлі накопичення нового врожаю постає проблема браку місць для зберігання. За оцінками, українські зерносховища можуть заповнитися вже на початку листопада.
Сухопутні маршрути частково компенсують втрати морської логістики, але не можуть повністю замінити перевезення. У липні ЄС оцінив «Шляхи солідарності» приблизно у 20% українського експорту проти близько 80% через чорноморські порти.
Подальше скорочення поставок із Чорного моря може посилити тиск на світові ціни на зерно. Особливі ризики виникають для держав, які сильно залежать від імпорту пшениці з України та Росії.
Європейські інституції вже фіксують вплив логістичних перебоїв на ціни зернових. Через це Чорне море дедалі частіше називають стратегічним маршрутом для глобальної продовольчої системи. Якщо проблеми з судноплавством триватимуть, імпортерам доведеться шукати дорогі й повільніші альтернативи.
Нагадаємо, Туреччина передала Україні та РФ проєкт меморандуму про припинення атак на цивільні судна в Чорному морі. Анкара пропонує залучити територіальні води прибережних держав, включно з Румунією, Болгарією, Грузією та Туреччиною.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
