Баниця, колядки та чарівні палички: зустрічаємо новий рік по-болгарськи (відео)

Баниця, колядки та чарівні палички: зустрічаємо новий рік по-болгарськи (відео)

Завдяки своїй професії я бувала в різних містах і селах і зустрічалася з багатьма людьми. Так ось, ті, кого я пригощала баницею власного приготування, назавжди залишилися моїми друзями. Без перебільшення.

Баниця дійсно дуже смачна страва. А під Новий рік вона набуває ще й магічних властивостей, від чого у захваті і діти, і дорослі. Отже, запрошуємо у світ болгарських новорічних традицій.

Перші згадки

Історія болгарської баниці дуже давня і тому трохи неясна. Ймовірно, цю страву почали готувати ще за часів слов’янської давнини. А вже в X-XI століттях вона була незамінною на болгарському святковому столі.

Багато західних місіонерів, які проходили через Болгарію між XVI і XIX століттями, зберегли яскраві спогади про болгарську випічку на все життя. Про неї навіть згадували в дипломатичних звітах європейським урядам. «У болгар є дуже смачна тонка випічка, яка готується з борошна, сиру і сметани і називається «млин», і я гаряче рекомендую її кожному мандрівнику, який проїжджає через болгарські міста», — писав англієць Джеймс Бейкер у 1874 році.

І так, протягом віків, із року в рік, свято за святом, баниця гордо посідає своє царське місце на болгарському столі, незалежно від того, де цей стіл накритий, — в Болгарії чи в південній частині Одещини, куди багато років тому переселилися болгари.

Напевно, багато хто знає, як приготувати баницю, адже всім до смаку ця страва. А кожна болгарська господиня просто зобов’язана вміти її готувати, а болгар – і це не секрет — в нашій області дуже багато. Але все ж таки залишу тут рецепт. Впевнена, хтось захоче зробити її вперше.

Рецепт приготування баниці

  1. Просіюємо 800 грамів борошна через дрібне сито. Додаємо трохи солі і замішуємо м’яке тісто. 
  2. Потім ділимо його на кілька частин. З кожного шматка робимо кульку. Кульки розкачуємо качалкою так довго, поки вони не перетворяться на дуже тонкі коржі. Досвідчені кухарі стверджують, що чим тонші будуть коржі, тим смачнішою вийде баниця.
  3. У форму, добре змащену вершковим маслом, викладаємо один за одним коржі, а між кожним кладемо суміш з тертою бринзою, змішаною з двома яйцями і 100 г молока. Після кожних двох коржів додаємо маленькі кульки вершкового масла.
  4. Коли всі коржики викладено у форму, покриваємо їх зверху солоним кремом (збиваємо сметану з двома яйцями та дрібкою солі). Тепер залишилося тільки розігріти духовку і спекти баницю.

Оскільки для болгар ця страва — символічна, її готують також у святу ніч, у ніч, коли народжується новий рік. Але новорічна баниця у болгар дуже особлива. Адже в ній ховають шматочки гілок від фруктових дерев, які символізують щось приємне. Наприклад, здоров’я, вдачу, нове придбання, весілля, поповнення в родині тощо. 

Ворожіння на баниці

баниця з побажаннями

баниця з побажаннями

На святкову вечерю вся родина збирається за столом. Найстарший чоловік або жінка спочатку обкурює приміщення, потім тричі крутить деко з тільки-но спеченою баницею, і кожен бере той шматок, який опиняється ближчим до нього після триразового закручування. У деяких сім’ях долю визначає найменший з членів родини – саме дитина має сказати, який кому шматочок дістанеться після того, як найстарший закрутить деко.

А далі настає хвилююча мить пошуку гілок. По тому, яка саме випаде гілка, гадають, кому з чим пощастить протягом року. В кожній родині самі вирішують, яка гілка що означає. У баницю також кладуть монетку, яка символізує багатство. Той, хто знайде її у своєму шматку, зазвичай радіє найбільше, а той, хто знаходить мирзел (лінь), стає об’єктом глузувань. Це так, тому що для працьовитих болгар отримати лінь як пророцтво на новий рік — це образливо. І хоча до цього ставляться трохи з гумором, але більше радіють, коли ця лінь випадає комусь іншому з членів родини, а не тобі самому. Сьогодні часто гілочки заміняють папірцями з побажаннями, які можна покласти як всередину баниці, так і прикріпити зверху (як на фото).

Хто такі сурвакарі?

сурва

А після вечері всі чекали на хлопців-сурвакарів. Сурвакарі — це ті, хто на Сурву (саме так болгари називають Новий рік) виконують обряд сурвакання. Це давній звичай, який живе і сьогодні.

Слово «сурвакі» походить від «суров» — сирий, свіжий, щодо свіжозрізаної під Новий рік «сирої» гілки дерева.

У перші години нового року і протягом всього дня сурвакарі, одягнені святково, ходять по домівках, щоб привітати всіх із Новим роком. Співаючи колядки, вони постукують людей по спині прикрашеною кизиловою гілкою. За старих часів у цей день юнаки ходили по тих хатах, де жили незаміжні дівчата. Таким чином, дотримуючись традиції, хлопці обирали наречену. Сьогодні цей звичай зберігся трохи в іншому вигляді: найчастіше сурвакарі – це діти, які вітають своїх батьків, дідусів і бабусь, поплескуючи їх сурвачкою, а ті натомість обдаровують дітей гостинцями та грошима.

Сьогодні в сільських школах, на уроках краєзнавства, напередодні свята вчителі виготовляють із дітьми сурвачки, розучують обрядові пісні. Також проводяться виставки паличок-сурвачок, які потім діти забирають додому і «використовують за 

Болгарські чарівні палички

сурвачка

Чарівні палички роблять з кизилу. Ця рослина зацвітає першою, а родить останньою і майже цілий рік не в’яне. Отже, й вважається, що від постукування нею людині передається життєва сила дерева. В селах Буджаку дуже часто гілочки роблять із верби, яку також вважають символом довголіття і незламності.

Ці чарівні гілки згинають таким чином, що вся конструкція стає схожою на одну або декілька букв «ф». Їх прикрашають усім, що символізує достаток і добробут — повітряною кукурудзою, блискучими стрічками, клубками вовни, різнокольоровою пряжею, сухофруктами, монетами і маленькими бубликами — кренделями. Чари сурвачки діють лише 1 січня. Тому за святкові ніч і день треба встигнути постукати по спинах усіх родичів і побажати здоров’я, злагоди і успіхів.

Спочатку сурвачкою потрібно торкнутися серця людини – щоб воно було здоровим і добрим, потім голови – щоб помисли людини завжди були чистими і здравими, обох рук – щоб вони не втомлювалися працювати протягом усього року, і ніг – щоб ноги міцно тримали людину на землі! Слова побажань звучать ось так:

Сурва, сурва година,

Весела година!

Златен клас на нива,

Червена ябълка в градина,

Жълт мамул на леса,

Едър грозд на лоза,

Пълни кошери със мед,

малки пиленца навред!

Да ви е честита Новата година,

До година, до амина!

*****

Вітаємо з Новим роком!

Хай він буде веселим,

із золотим колоссям в полі,

із червоними яблуками в саду,

із жовтим коконом на лісах,

із великими гронами на лозах,

із вуликами, повними медом,

і маленькими курчатами усюди!

З Новим роком вас,

До наступного року, до аміну!

Після того, як сурвачка виконає свою обрядову роль, її не зберігають, але й не викидають просто так. Її або закидають на дахи своїх будинків – висота символізує зростання, а значить, урожай, здоров’я і плодючість в новому році; або ховають під дах в приміщеннях, де тримають домашню худобу.

А наступного року роблять нову сурвачку, якою хлопці благословлятимуть на нові звершення, здоров’я, добробут і щастя.

Актуальна інформація ЗА Одесу у нашому Telegram каналі! Новини, фоторепортажі та історични факти про Одесу.