Тротуари стали трасами
Досвідчені журналісти ніколи не скаржаться на відсутність тем. Це “салаги”- початківці часто скиглять: ось, мовляв, писати нема про що, навіть собаки на вулиці нікого не покусали. А інші “салаги” їм радять: ну так сам вкуси собаку і напиши про це.
А до журналістів із досвідом теми самі приходять. До мене, наприклад, ось ця тема нещодавно прямо підлетіла на великій швидкості. Вона неабияк ударила мене ззаду по спині, сказала “Тю, блін!” і помчала далі. Поясню, шановні читачі: я веду про електросамокати на тротуарах вулиць Одеси, де я зараз маю “щастя” перебувати у біженцях.
Читайте також: В Одесі на дитячому майданчику електросамокат збив 6-річну дівчинку
Я йшов тротуаром у самому серці міста, підходячи до Дерибасівської Преображенською. Грішний, задумався: я згадав, що коли в студентські роки я ходив цією вулицею, все було інакше. Вулиця була Совармії, мені було 20, а не 70, і все в мене було спереду, як казала Фаїна Раневська.
Так ось, задумавшись, я припустився принципової помилки: не озирнувшись назад, я зробив крок вліво. Адже завжди пам’ятаю солженіцинське з “Архіпелаг ГУЛАГ”: “крок вліво, крок вправо” – смертельно небезпечно! А тут я, обходячи на тротуарі колишній обід якогось дрібного собачки (ось вам у подарунок тема, “салаги” – журналісти!), ступив ліворуч. І ззаду по лівому боці кермом від самоката мене “пригріло” юне обдарування, що пролетіло на ньому.
Услід йому я прокричав майже все, що я думаю про його маму, і що сам він – Парубок мОторний та Цінний. Та навряд чи він почув… Класика жанру: коли бачиш, що він летить на тебе попереду, встигаєш відреагувати. Але він підлітає ззаду, перебуваючи в повній ідіотській впевненості, що я йду прямо.
Читайте також: В Одесі вирішили, де і з якою швидкістю можна їздити на електросамокатах
Небезпечні та скрізь валяються
Свавілля самокатників – явище навіть ширше, ніж всеукраїнське. З 1 вересня минулого року Париж став першою в Європі столицею, де заборонили орендовані електросамокати. Свій – купуй та їдь, а ось взяти покататися – досить! Понад 100 тисяч парижан, повідомив УНІАН, брали участь у міському референдумі, 90% висловилися за заборону оренди самокатів (їх у місті майже 15 тисяч).
Тепер буде менше, але тут є свій нюанс: якщо фірми-прокатники ставлять обмежувачі швидкості (припустимо, з 60 км/година залишають 40), то людину – власника самокату ніхто не змусить це зробити. Тіло, що пролетіло повз мене по тротуару десь 40, за моїми розрахунками, і рухалося. На якій швидкості самокатник у французькій Ніцці вбив 5-річного малюка з України – не повідомляється…
До речі, серед причин невдоволення парижан і проблеми, пов’язані з розкиданими по місту самокатами. Ну і чим Одеса не Париж!
Не раз я помічав самокати, залишені посеред тротуару впоперек його. Це приїхав їздець у потрібне місце, зіскочило воно з самоката, кинувши його, де завгодно, і пішло у своїх справах. І пофіг йому, що сотні перехожих змушені огинати цю залізяку. Ну, повний їздець!
Читайте також: Докатався: як одеський суд покарав п’яного самокатника?
Як карають самокатників-порушників
30 серпня на сайті “Цензор” з’явилася інформація” – в Україні почали судити водіїв самокатів за порушення правил дорожнього руху”. Одразу ж заглянув у коментарі. Максимальна кількість плюсів набрала думка “Штраф має бути лопатою по горбу за проїзд тротуаром”. Я – точно “за”, двома руками. Хоча синець на моєму боці – ніщо в порівнянні, наприклад, із травмами середньої тяжкості збитої самокатом вінничанки.
Неповнолітнє щеня врятував вік: йому присудили відшкодувати жертві наїзду 108 тисяч гривень на лікування та 50 тисяч моральної шкоди. Пальців однієї руки цілком вистачить, щоб перерахувати наших елетросамокатників, за останні роки притягнутих до кримінальної відповідальності.
Усі вони за свої злочини – травмування пішоходів – відбулися штрафами або умовними термінами. Набагато частіше їх, як УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, штрафують (до 850 грн.). Так, саме так: з минулого року водів електросамокатів у нас доповненнями до Закону “Про автотранспорт” визнано учасниками дорожнього руху. І їм заборонено їздити тротуарами! “Дура лекс, сед лекс”, хлопці: закон суворий, але це закон! Ваше місце на проїжджій частині.
Думку з цього приводу я запитав у сусіда-одесита, який щодня проводить робочий час за кермом. “Якщо всі ці самокатники з’являться на дорозі, то це буде… всьому”. І я почув слово, співзвучне з моїм словниковим, літературним терміном “їздець”…
Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса
