За словами Гайдуцького, щоб з’ясувати, яка частина біженців може повернутися до України, варто проаналізувати їхній соціальний склад за кордоном. Згідно з даними опитування Info Sapiens на замовлення Центру економічних стратегій, станом на початок 2025-го, портрет виглядає наступним чином:
- 56% становлять працевлаштовані особи та підприємці;
- 16% – студенти;
- 18% – безробітні, включно з тими, хто не має наміру працювати;
- 10% – це пенсіонери та безробітні.
“Вважаю, за умов настання миру повернуться близько 30%, переважно це будуть пенсіонери, безробітні й невелика частина з кожної іншої групи”, – додав він.
Питання доходу
Гайдуцький пояснив, що підстав для масового повернення біженців немає, оскільки доходи в Україні не наближаються до доходів в країнах перебування українців.
“Вважається, що мігрант готовий повернутись, якщо рівень оплати праці на батьківщині хоча б у два рази менший, ніж в країні його працевлаштування, адже йому не потрібно платити за оренду житла на батьківщині. Але зараз в Україні зарплати в чотири рази нижчі, ніж в Польщі, і в 7-8 разів – порівняно з Німеччиною”, – відзначив експерт.
Гайдуцький відзначив, що, для того, щоб українець повернувся з Польщі, його заробітну плату в Україні доведеться підвищити у 2 рази, а у випадку з Німеччиною – у 4 рази. Проте виникає питання: чи буде такий працівник цікавий українському роботодавцю за таких умов? Саме тому в європейських країнах уряди, як правило, не впроваджують масштабні програми з повернення власних мігрантів, оскільки це потребує значних витрат.
Українські біженці
Через повномасштабну війну мільйони українців були змушені залишити свої домівки та виїхати за кордон. Більшість із них оселилася в країнах Європейського Союзу (ЄС). Частина українців поступово інтегрується в нові громади, проте є й ті, хто бажає повернутися додому після завершення війни.
Гайдуцький також пояснив, чи відправлять додому біженців з ЄС після завершення війни в Україні.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
