Аналітики переконані, що формування таких загонів свідчить про небажання російського диктатора Володимира Путіна більш серйозно протидіяти вторгненню у вигляді мобілізації через ризики суспільного невдоволення або масштабної передислокації військ, що зірве наступальні операції Росії на сході України.
Завдання добровольчого загону
Виконуючий обов’язки губернатора Курської області Олексій Смирнов 29 серпня оголосив про створення добровольчого загону “БАРС-Курськ” (БАРС – Бойовий резерв російської армії, – ред.). За його словами, основним завданням формування буде “забезпечення безпеки” в області під час вторгнення і заселення прикордонних населених пунктів області в подальшому.
Смирнов зазначив, що загін співпрацюватиме з російськими військовими і штабом контртерористичної операції, які здійснюють нагляд за поточними діями Росії в Курській області, а також надаватиме гуманітарну підтримку жителям прикордонних населених пунктів.
За словами губернатора, добровольці підпишуть шестимісячні контракти, пройдуть навчання й отримають будь-яку “необхідну” зброю для виконання своїх обов’язків. Влада Курської області опублікувала оголошення про набір до загону 24 серпня.
БАРС у Брянську та Бєлгороді
Речник Харківського угруповання українських військ полковник Віталій Саранцев повідомив, що російська влада також формує загони “БАРС-Брянськ” і “БАРС-Бєлгород”, які надаватимуть підтримку Північному угрупованню російських військ. За оцінками Саранцева, загалом до складу трьох загонів увійде 4 921 доброволець.
“Формування цих нових добровольчих загонів відповідає стратегії Кремля, спрямованій на уникнення передислокації в Курську область досвідчених чи боєздатних підрозділів, що беруть участь у бойових діях на Покровському або Торецькому напрямках. Причиною є побоювання уповільнення темпів російських наступальних операцій на цих більш пріоритетних напрямках”, – зазначають аналітики ISW.
Добровольці – вагомий ресурс
У звіті також вважають, що Кремль значною мірою покладається на призовників і нерегулярні сили, перекинуті з менш пріоритетних напрямків в Україні, для захисту від вторгнення ЗСУ до Курської області.
В ISW нагадали, що Путін вказав на бажання надалі покладатися на російських добровольців (“добробатів”) для протистояння українському вторгненню під час зустрічі 12 серпня з російськими військовими, силовиками і цивільними посадовими особами. Диктатор натякав на готовність підписати контракти на проходження військової служби серед майбутніх “добровольців”.
У звіті зазначаєтся, що Путін послідовно розраховував на добровольчі та іррегулярні формування для полегшення нестачі людських ресурсів під час війни. Він також уникав оголошення загальної мобілізації або чергового раунду часткової мобілізації, які були б неймовірно непопулярними серед російського суспільства.
Непопулярна мобілізація
Аналітики Інституту вивчення війни припускають, що Путін “майже напевно вкрай не бажає оголошувати загальну мобілізацію”.
“Російський лідер, ймовірно, буде продовжувати покладатися на нерегулярні формування для боротьби з українським вторгненням у Курську область, доки російські наступальні операції на сході України не досягнуть кульмінації. Тоді Путін може розглянути можливість перекидання більш боєздатних російських сил із цих напрямків, щоб відтіснити українські підрозділи назад за кордон”, – йдеться у звіті ISW.
