“У найближчій перспективі CBAM стане специфічним викликом для декількох секторів. Я вірю, що Україна зможе пристосуватися, проте ми можемо стати свідками певного зменшення обсягу торгівлі з ЄС”, – наголосив експерт.
Він зауважив, що можливі зміни в торгових потоках можуть вплинути на українську металургію: “Зараз Україна експортує певні металургійні товари до ЄС, і якщо вона з’ясує, що стає неконкурентоспроможною через CBAM, то спробує перенаправити свою продукцію до Туреччини чи на інші ринки”.
Цахманн підкреслив, що такі зміни в міжнародній торгівлі вуглецевими товарами можуть бути “не особливо вигідними для України” з точки зору її інтеграції в ЄС.
Водночас, у довгостроковій перспективі CBAM може стати значно серйознішим викликом для країни.
“Справжній виклик може з’явитися в довгостроковій перспективі, коли CBAM стане більш комплексним та складним. Ці тенденції вже проявляються, адже Європейська Комісія починає пропонувати свої перші ідеї стосовно розширення сфери застосування CBAM на нові сектори”, – пояснив він.
Експерт також вказав, що з розширенням CBAM на більшу кількість галузей інтеграція України в європейські ланцюги створення вартості ускладниться.
“Прагнучи інтегрувати Україну в ЄС, ми також хочемо поглибити інтеграцію нашої країни в європейські ланцюги створення вартості. Це завдання стає складнішим в міру розширення сфери CBAM”, – підсумував Цахманн.
Нагадаємо, CBAM передбачає введення вуглецевого мита на імпорт енергоємної продукції до ЄС. Україна, з її значною часткою вугільної генерації та високовуглецевою промисловістю, належить до числа найбільш вразливих країн.
