Згідно з його словами, вибухи порушують “режим тиші”, який критично важливий для успішного гніздування птахів. Частина територій виявилася під окупацією, а деякі заповідники, такі як Асканія-Нова, втратили змогу захищати свою фауну.
“Найбільше страждають рідкісні водно-болотні птахи, які раніше створювали колонії на островах у заповідниках. Без втручання фахівців, таких як біотехнічні заходи для очищення піщаних острівців від рослинності, ці популяції не зможуть відновитися,” – зазначив Пономаренко.
Деякі синантропні птахи, такі як горобці та ластівки, змогли адаптуватися до життя навіть на фронтовій лінії. Відомо, що ластівки гніздяться в зруйнованих будівлях, і бійці ЗСУ фіксували такі випадки під час служби в Донеччині.
У той час як дикі птахи, зокрема качки, кулики і чаплі, залишають небезпечні території, реагуючи на вибухи й постріли.
Червонокнижні під загрозою зникнення
Найбільша стурбованість викликана птахами, що мешкали в приазовських і причорноморських регіонах, які частково окуповані або стали зонами бойових дій. Особливо хвилює стан яструба коротконогого, який гніздився лише на Луганщині. Цю територію нині не контролюють українські вчені, тому існує ймовірність, що після деокупації цього виду там уже не залишиться.
“Ми втратили контроль над частиною ареалів рідкісних птахів. Якщо ситуація не зміниться, їх гніздування може бути назавжди втрачене,” – підсумував орнітолог.
