Чому «дунайське срібло» йде на румунський берег

Чому «дунайське срібло» йде на румунський берег

Рибалки вважають, що викупили «порожні лоти», які чиновники «намалювали від балди»

Звідки риба на «Привозі»?

Склалася парадоксальна ситуація: у лютому в рибалок дозволу на вилов дунайського оселедця ще не було, а на одеському «Привозі» його вже продавали. 

Рибалки з Вилкового стверджують, що в Румунії путина почалася в лютому. Можна припустити, що на «Привоз» оселедець потрапив або контрабандним способом, або «потрудилися» браконьєри.

Голова Дунайської риболовецької асоціації Лариса Щьолокова зазначила, що керівник Ізмаїльської райадміністрації Родіон Абашев і міський голова Вилкове Матвій Іванов намагаються допомогти рибалкам у розв’язанні організаційних питань, щоб вони якнайшвидше вийшли на промисел, але проблеми були і залишаються.

«Шаланди, повні кефалі» — це не про Дунай

Початку путини передував аукціон з викупу лотів, які дають право на вилов риби. Проведення таких аукціонів Агентство рибного господарства практикує другий рік.

Цього року стартова ціна лотів була підвищена. Як висловився один із керівників риболовецьких підприємств, лоти «намалювали від балди». Наприклад, в одному з лотів оселедця було всього 18 тонн, а кефалі в рази більше. Але ж кефаль потрапляє в сіті тільки на узбережжі в літній період. На море ж рибалок не пускають, там промисел заборонений.

Як розповіла Лариса Щелокова, за розрахунками чиновників, які формували лоти, вилківські рибалки мають видобути цьогоріч 600 тонн кефалі, хоча на практиці вони завжди виловлювали за сезон не більше 6-7 тонн.

Намагалися «страйкувати»

лодки архив

На початку року рибалки з Вилкового взагалі відмовилися викуповувати лоти. Так би мовити, «застрайкували». Але час минав — треба було виходити на промисел, адже косяки дунайки чекати не будуть. Рибодобувні підприємства з Вилкового змушені були взяти участь в аукціоні і викупити «порожні лоти», заплативши за неіснуючу рибу.

Але це ще не все — необхідно було отримати дозволи від екологічного відомства. Процес затягнувся.

Лише 17 березня на промисел дозволили вийти двом підприємствам — ТОВ «Корсар» і ПП «Моргун» по гирлах Очаківське і Велике.

Така ситуація дає рибалкам підставу зробити висновок, що в керівництві багато випадкових людей, які не розуміються на специфіці галузі.

А поки наші рибодобувні підприємства «воюють» за право вийти на промисел, велика частина «дунайського срібла» йде на румунський берег.

Тетяна СИЛАКОВА