Ключові моменти:
- У Новосільському виробники віддають кабачки по 25 грн/кг, тоді як на ринках ціни піднімаються до 80 грн/кг
- Аномально холодна весна призвела до втрат ранньої капусти у багатьох господарств і знищила частину теплиць
- Вартість добрив, насіння та робочої сили значно зросла, що збільшує витрати фермерів
- Новим сильним конкурентом на ринку овочів для Одещини стало Закарпаття
Журналістка Антоніна Бондарєва відвідала село Новосільське Ізмаїльського району — одне з важливих місць тепличного овочівництва регіону — і поспілкувалася з місцевими виробниками, власниками теплиць та перекупниками, які щодня везуть овочі на оптові ринки. Їхні розповіді демонструють, чому високі ціни на прилавках не завжди означають прибуток для людей, що вирощують продукцію.
Кожен кабачок «перекушує» кілька посередників
Думаєте, максимальна доза адреналіну — це стрибки з парашутом? Насправді овочевий бізнес іноді дає не менше переживань.
Покупці, дивлячись на високі ціни на прилавках, часто уявляють, що фермери «пливуть у грошах». Насправді виробники рахують кожну копійку і переживають за маржу. Добрива дорожчають, на ринку з’явився новий конкурент, а логістика й збут додають ще більше ризиків.
У день нашого візиту в Новосільське місцеві господарі продавали свіжі кабачки прямо з грядок по 25 грн/кг, тим часом на Ізмаїльському ринку перекупники виставляли ціну 80 грн/кг — така різниця змушує замислитися про ланцюг посередників.
«Людина йде ринком, бачить такі «космічні» цінники і думає: “Ого, вони уже на третій авто заробили”. А насправді ми маємо великі витрати, працюємо важко і отримуємо крихти», — гірко зауважує жителька Новосільського Оксана Константінеску. — «Поки наш кабачок потрапить до кінцевого покупця, він «погодовує» трьох–чотирьох посередників».»
«Привіт, нуль!»: зима була суворою, а весна — несподівано холодною
Цей сезон для овочівників півдня Одещини виявився випробуванням на витримку. Зима і весна видалися такими холодними, що навіть бур’яни коливалися в сумніві, чи варто рости.
«Хто розраховував на ранню капусту — отримав нуль: через весняні морози вона зацвіла й пішла вгору», — розповідає Оксана, яка володіє кількома теплицями. «Ми планували зібрати 4–5 тонн з двох теплиць, а змогли зібрати ледь дві. З виручки вийшло близько 50 тисяч гривень. А тепер підсумуй: торф, насіння, опалення, добрива, місяці роботи, нерви — і в кінці — практично нуль».»
І це ще пощастило. Дехто з односельців втратив усе: під час сильного снігопаду теплиці просто зруйнувалися, залишивши розсаду на вулиці. Потім навесні урагани зривали плівку так, що вона розносилася по всьому селу. Відновити теплицю — це не просто приклеїти плівку скотчем: потрібні металеві конструкції, нова плівка, робочі руки та значні витрати.
Дороге насіння і сімейні підрядні роботи
«Все подорожчало: окрім повітря, яке поки що безкоштовне», — іронізує Оксана. — «Цьогоріч 25-кілограмовий мішок добрив коштує близько 3,5 тисяч гривень — на тисячу-півтори більше, ніж торік. А пачка насіння капусти — уже дві тисячі, тоді як рік тому її купували за 1200».»
Окрема стаття витрат — це робоча сила. Тепличне господарство вимагає багато рук: ті, хто має лише кілька теплиць і грядок, залучають родину, організовуючи «сімейні толоки».
«Коли треба швидко висадити розсаду, у нас включається сімейний режим: родичі приходять допомогти, потім ми їдемо до них. А великі господарства змушені шукати працівників по сусідніх селах», — розповідає Оксана.
До Новосільського приїжджають на заробітки з навколишніх сіл — платять від 150 до 200 грн за годину. Уявіть, які суми потрібно вкласти до першого збору врожаю: орієнтовні витрати на все — від насіння до зарплат — значні. Але варіантів обмаль: робота в селі — обмежена, а на щось жити потрібно.
Овочеве казино: яку культуру «ставити»?
Незважаючи на труднощі, занедбаних теплиць у Новосільському майже не побачиш — навпаки, щороку з’являються нові споруди.
Деякі сусідні села спеціалізуються на певних культурах: Утконосівка славиться томатами, Озерне — огірками. Новосільське ж робить ставку на різноманітність: тут вирощують баклажани, перець, цвітну капусту, броколі. Такий підхід допомагає розосередити ризики: якщо одна культура «провалиться», інша може хоч якось підтримати господарство.
Теплиця з болгарським перцем
Ринкова «кардіограма»: будьте готові до різких коливань
Головна нова проблема цього сезону — несподівані й великі стрибки цін.
«Якщо побудувати графік цін, вийде кардіограма пацієнта під час паніки», — каже Оксана. — «Раніше ціни коливалися помірно, на 5–10 грн. Тепер буває: сьогодні продаємо перший кабачок по 60 грн, а наступного дня ціна падає до 20 грн».»
Такі різкі зміни б’ють по прибутковості як виробників, так і перекупників.
Ще один фактор — поява нового конкурента. Про це розповіла Альона Громовенко, яка вже понад двадцять років займається закупівлею і доставкою овочів на оптові ринки.
Хто доставляє овочі на ваш стіл?
Альона Громовенко з Білгорода-Дністровського щодня в дорозі: її графік — постійні поїздки за товаром, іноді до п’яти тонн за рейс.
Альона розповідає, що до війни їхній маршрут включав ринок у Білгороді-Дністровському, куди постачали й курортні райони. Тепер узбережжя під обстрілами, відпочивальників немає, і бізнес довелося перебудувати: уже кілька років вони возять продукцію на оптовий ринок у Маяки.
Мета — вивезти 70% продукції за межі області
Ринок у Маяках наразі — єдиний в області, який здатен приймати великі партії овочів: звідти фури роз’їжджаються по всій країні — до Києва, Запоріжжя, Харкова та інших міст.
«Якщо не вивезти бодай 70% продукції за межі області, на місцевому ринку нас просто «переповнить»: за наявних обсягів ми ризикуємо залишитися з невикористаним урожаєм», — пояснює Альона.
Або заробиш, або прогориш
У минулі роки наприкінці травня — на початку червня Альона везла переважно молоду картоплю. Цього ж сезону на ринку панує хаос: картоплю можна купити по 50 грн/кг, а дорогою ціна падає до 30 грн/кг — і всі витрати летять коту під хвіст.
Тому зараз перекупники беруть повний асортимент: картоплю, капусту, кабачки, огірки. «Щось із цього може тягнути нас у нуль, зате інше дозволить хоч трохи компенсувати витрати», — пояснює вона.
Іноді свідомо заходять у нуль, аби допомогти фермерам вивезти надлишок продукції, яка інакше пропала б. Наприклад, у другій половині травня капусту в Новосільському купували по 13 грн/кг і в Маяках здавали також по 13 грн/кг — це радше альтруїзм, ніж бізнес: не викидати ж людям врожай. Без фермерів і перекупників весь ланцюг постачання зупиниться.
Альона поряд із автомобілем, завантаженим вирощеними нею овочами
Чому ціни стрибають так різко?
«По-перше, усе вирішує збут», — каже Альона. — «Після початку війни населення країни скоротилося — мільйони людей виїхали. Попит менший, у людей менші доходи. Пенсіонер, побачивши ранній кабачок за 100 грн/кг, просто не купить його».»
«По-друге, у нас з’явився неочікуваний конкурент — Закарпаття. Коли після початку бойових дій частина херсонських овочівників не могла працювати, вони евакуювалися і перенесли досвід та технології в інші регіони, зокрема на Закарпаття: орендували землю, ставили теплиці і почали вирощувати овочі. За кілька років це набрало обертів, і тепер Закарпаття стало серйозним конкурентом для Одещини», — пояснює вона.
«Хоча наші овочі смакують краще: огірки на заході здаються трохи сухуватими, а наші — соковиті й ароматні. Можливо, це питання ґрунту, води або кліматичних умов», — додає Альона.
Незважаючи ні на що, люди продовжують працювати і не опускають рук. «Йти нам нікуди», — підсумовує вона. — «Ми вдячні всім, хто вирощує овочі: завдяки їм у людей є робота, а у вас — продукти на столі».»
Раніше ми розповідали про Тисячі овець, 70 тонн вина і дідусів скарб — чим вражає старе село на Одещині.
Читайте також:
- Шаурма замість зами: Як на півдні Одещини фастфуд витісняє національну кухню
- Семеро дітей, кози й теплиці: як живе патронатна сім’я з Рені
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
