Ключові моменти:
-
Одещина зазнає інтенсивних комбінованих атак з боку РФ, які мають на меті вивести з ладу енергетичну, портову та транспортну інфраструктуру регіону.
-
Головна мета ударів — порушити логістику, зокрема зруйнувати мости на трасі Одеса–Рені, щоб ускладнити зв’язок з Бессарабією, Молдовою та Румунією.
-
Спроби Росії створити загрозу десанту або захоплення Одеси носять переважно інформаційно-психологічний характер і не підтверджуються реальними військовими можливостями.
-
Постійні обстріли Одеси та області спрямовані на терор цивільного населення — через блекаути та навмисне порушення звичного життя людей.
Безперервні атаки на Одесу та область тривають
В Одеському регіоні агресор застосовує комбіновані нальоти, зосереджуючи удари по окремих об’єктах енергетичної та промислової інфраструктури. Для цього використовуються як безпілотники-ударники, так і балістичні ракети з касетними елементами, що спричиняє великі руйнування та загрозу для цивільних.
Регіон ще не оговтався після блекауту 12–13 грудня, як знову частина Одещини опинилася без світла: у ніч на 22 грудня ворог двічі влучив в енергетичний об’єкт у Пересипському районі міста та вчинив удари по портовій інфраструктурі. Понад 120 тисяч абонентів залишилися без електроенергії й тепла. Внаслідок влучання в порту «Південний» виникла пожежа — зайнялося близько 30 контейнерів із борошном та олією. Увечері 22 грудня знову була атака «шахедами», знову поражали порти та логістику.
Нова ціль — мости та дороги
18 грудня російські дрони вразили міст на трасі Одеса–Рені в районі села Маяки. Унаслідок першого удару постраждала цивільна родина, загинула жінка. Це був початок серії атак на міст у Маяках, що тривали кілька днів: за цей період противник завдав близько 20 ударів «шахедами» та балістикою.
Міст у Маяках був пошкоджений, рух по ньому тимчасово зупинено. Наслідком стала фактична розрив транспортного сполучення з південними районами Одещини та тимчасове призупинення роботи двох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою.
Перервати логістику: навіщо РФ атакує мости в Одеській області?
Південна частина Одеської області пов’язана з рештою країни лише кількома ключовими переправами. Міст через Дністровський лиман біля Затоки піддається обстрілам уже не перший рік, тож траса Одеса–Рені і міст через Дністер у Маяках нині стали головною артерією, що з’єднує Бессарабію з рештою України, а також є важливою ділянкою зв’язку з Молдовою та Румунією. Саме через це удари по мості в Маяках мають цілеспрямований характер.
Південь Одещини пов’язаний з іншими територіями держави переважно двома мостами — у Затоці та в Маяках. Ворог спочатку пошкодив міст у Затоці і зараз намагається вивести з ладу міст біля Маяків.
За оцінкою експертів, транспортні потоки через Маяки забезпечували підвезення вантажів до портів України на Дунаї. Через цю ділянку йшли імпортні поставки — близько 60% обсягу пального, а також експорт зерна. Кремль, як вважають аналітики, прагне обмежити доступ України до Чорного моря і ускладнити постачання військової та цивільної допомоги від європейських партнерів. Така активізація ударів, на думку військового аналітика Дмитра Снєгирьова, пов’язана також із рішеннями НАТО щодо створення логістичного хабу в Румунії — Росія намагається «перерізати» ці маршрути.
Масштаби руйнувань мосту у Маяках.
«Їхні плани, які прямо пов’язані з намірами відрізати Україну від моря, нікуди не зникли. Для України море — це близько 90% експортно-імпортних операцій, тому робота морського коридору надзвичайно важлива. ВМС України роблять усе, щоб портовий рух зберігався», — зазначив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук в ефірі телемарафону.
Чи реальна загроза десанту в Одещині?
Після удару по маяцькому мосту в соцмережах активізувалися обговорення про можливу висадку російського десанту на Одещині. Російська пропаганда підживлює ці наративи, поширюючи невиправдані страхи.
«На фоні таких ударів противник нарощує інформаційні вкиди, щоб посіяти паніку та спонукати людей виїжджати з України. Такий сплеск дезінформації ми вже проходили у 2022 році», — підкреслив речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Дмитро Плетенчук, речник ВМС України
Речник ВМС додає, що для застосування великих десантних кораблів у Чорному морі ворогу потрібні реальні успіхи на суші: без контролю над береговою лінією висадка таких сил неможлива. «Принаймні три великі водні перешкоди на шляху до Одеси значно ускладнюють будь-які подібні сценарії», — зауважив він.
Історик і військовослужбовець ЗСУ Сергій Гуцалюк наводить історичні приклади, щоб показати нереалістичність ідей про швидкий морський десант у сучасних умовах:
Сергій Гуцалюк, історик та військовослужбовець ЗСУ
«На мою думку, це передусім ворожа інформаційна операція, спрямована на нагнітання паніки й підірвання довіри в суспільстві. В історії воєн на території Одещини зафіксована лише одна подібна висадка — восени 1941 року, і її завданням було знищення артилерійських батарей румунів та нацистських сил, які вели обстріли Одеси. Той десант зазнав великих втрат і лише тимчасово зменшив інтенсивність обстрілів; згодом місто було здали, але не з моря — окупант зайшов зі степу. Історично Одесу брали здебільшого з суходолу: різними арміями та формуваннями (ВКЛ, османами, козаками, царською армією, армією УНР, червоною армією, австрійцями й німцями, повстанцями Никифора Григор’єва, білими, червоними, бригадами Гришки Кота, румунами й німцями та знову червоними)», — пояснив він.
За словами Гуцалюка, у лютому 2022 року у росіян була реальна можливість для просування, але завдяки опору в містах Миколаїв і Вознесенськ Одесу врятували. Також була спроба висадки елітного десанту поблизу Тилігульського пересипу та Чорноморська, але бійці 28-ї ОМБр імені Лицарів Першого зимового походу разом із мобілізованими захисниками зупинили ту спробу. Нині залишки їхнього флоту ховаються в бухтах Новоросійська та на Кавказі, і навіть там вони піддаються ударам наших сил. «Не поширюйте фейки та ІПСО, не піддавайтеся паніці. Важко всім, але перемога — попереду», — резюмував він.
Терор як інструмент тиску на населення
Отже, дві потенційні цілі РФ залишаються малоймовірними: масова висадка десанту вкрай ускладнена, а повне обривання логістичних шляхів неможливе, адже фізично знищити одразу всі переправи важко. Затоцький міст є секційним, Маяцький — залізобетонний; обидва споруджені в роки Холодної війни з розрахунком на можливі бомбардування.
«Касетний боєприпас не зробить місту фатальної шкоди — касета вб’є мирних людей поруч, у чергах або тих, хто ремонтує інфраструктуру», — пояснив український експерт із радіоелектронних систем і зв’язку Сергій (Флеш) Бескрестнов.
Рух по мосту в Маяках уже відновили, хоча з обмеженнями. Однак одна з очевидних причин постійних ударів по Одесі та області — саме терор місцевого населення.
«Росія проводить терористичні удари по містах, логістичних шляхах і селах, де, на їхній погляд, можуть виникнути протести. Кремль розраховує, що люди почнуть звинувачувати українську владу замість того, хто насправді відповідає за ці обстріли», — вважає генерал армії, колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.
Депутат Одеської міськради Олександр Славський додає: «Навіть без світла більшість людей добре розуміють, хто є джерелом цих проблем і хто винен у тому, що відбувається. Для більшості одеситів це очевидно — відповідальність лежить на росіянах».
Читайте також: Дорога через Дністровський лиман мала стати альтернативою мостам у Затоці та Маяках: подробиці
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
