Ключові моменти:
- Останній примірник медалі, присвяченої 600‑річчю згадки про місто, відправили до Снятина.
- Медаль була виготовлена на честь ювілею та відображає важливі етапи історії міста.
- Цей екземпляр увійде до колекції музею, пов’язаного з подіями 1415 року.
Ювілейну медаль — точніше, останній із виготовлених екземплярів, присвячений 600‑річчю першої письмової згадки про місто — передали до Снятина, який безпосередньо пов’язаний з подіями 1415 року. Про це розповів голова громадської організації «Одесі 600+» Валерій Ліверінов.
Свідком цієї події була журналістка місцевого видання. Чому саме Снятин став місцем для передачі останнього екземпляра? За історичними джерелами, саме в цьому місті відбулася зустріч послів, під час якої фігурувала назва нашого міста — це вважається ключовим документальним свідченням існування Одеси в XV столітті.
Одесі-600: коли відзначали ювілей і як виникла ідея медалі
У 2015 році, після постанови Верховної Ради України від 11 лютого про офіційне визнання 600‑річчя Одеси (перша згадка датується 19 травня 1415 року — зустріч послів Константинополя та польських представників у Снятині), у місті розпочалися дискусії про формат відзначення цієї дати.
«Ми вирішили створити ювілейну медаль», — каже Валерій. — «Робота над нею була колективною: художники, історики, краєзнавці активно обговорювали концепцію. Автором проєкту став скульптор, заслужений художник України Олександр Коваль (на жаль, вже покійний)».
Медаль виконана з бронзи, має діаметр близько 132 мм. На аверсі розміщено напис «Кочубіїв, Одеса» по периметру та стилізоване зображення чайки.
Були різні погляди щодо тиражу: створити єдиний екземпляр чи випустити серію? Допомогу зі стратегією надала тоді голова фракції «Самопоміч» в Одеській міській раді Павло Гайдай (на даний момент він уже не працює в міській раді). Він запропонував зробити обмежену кількість ексклюзивних медалей і подарувати їх музеям, що мають відношення до історії, пов’язаної з 600‑річчям міста.
Було обрано п’ять первинних адресатів:
- Національний музей історії України (Київ)
- Одеський краєзнавчий музей
- Національний історичний музей Литви (Вільнюс)
- Історичний музей у Кракові (Польща)
- Музей Топкапи (Стамбул, Туреччина)
Пізніше до переліку додали ще одну медаль — для музею в Снятині (Івано‑Франківська область), саме там і відбулася та історична зустріч 1415 року.
«Усі музеї погодилися прийняти подарунок. Із турецьким музеєм Топкапи виникли невеликі бюрократичні труднощі, але управління культури області допомогло їх вирішити», — додає Валерій.
Було виготовлено рівно шість примірників. П’ять уже передали обраним музеям, а шостий довгий час зберігався у Віри Коваль — вдови скульптора Олександра Коваля.
— А де мешканці міста можуть оглянути цю медаль?
— Один екземпляр знаходиться в Одеському краєзнавчому музеї. Кожен охочий, місцевий житель чи гість міста, може прийти і побачити її на виставці.
Наразі обговорюють ідею невеликої презентації з офіційною передачою останнього примірника.
«Це вже не просто предмет пам’яті, — підсумовує Валерій Ліверінов. — Це доказ того, що історія Одеси значно давніша за ті 200 років, про які часто говорили. Це наша спільна спадщина, яку потрібно берегти і передавати наступним поколінням».
Раніше ми розповідали про те, якою була Одеса понад 600 років тому — з ілюстраціями та відеоматеріалами.
Читайте також: 610 чи 231: скільки років Одесі насправді — розгадуємо таємницю віку нашого міста
Фото медалі — Валерій Ліверінов. Фото Валерія — авторки
Новину «Остання медаль до 600‑річчя Одеси вирушила до Снятина: чому саме туди?» опубліковано раніше.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
