Історія Аліни
Аліна та Євген перебувають у стосунках протягом року. Нещодавно вони вирішили переїхати разом. Через деякий час жінка помітила, що Євген щодня приймає якісь таблетки. Згодом вона почула його розмову про планове обстеження. Спочатку Аліна не звертала на це уваги, але згодом в її розумі виникли тривожні думки: що це може бути? Вона зважилася поговорити про це з партнером, але не наважилася. Тож почала шукати інформацію, щоб зрозуміти, про що йдеться.
«Тоді я натрапила на сторінку громадської організації «Альтернатива» у Facebook та одразу зателефонувала соціальному працівнику. Я коротко описала свою ситуацію, і Сергій запросив мене на тестування. Після консультації та уточнюючих запитань ми вирішили провести тест на ВІЛ», — згадує Аліна.
Результат Аліни виявився позитивним.
Однак соцпрацівник відразу запевнив жінку, що ВІЛ — це не вирок. Потрібно звернутися до лікаря для підтвердження діагнозу, стати на облік і потім безкоштовно отримувати АРТ (антиретровірусну терапію). Одна таблетка на день — і людина може прожити довге та повноцінне життя: подорожувати, працювати, народжувати здорових дітей.
«Я дуже схвилювалася, коли з’ясувала, що у мене ВІЛ. Раніше я також проходила тест і він був негативним. Я думала, що це назавжди. Після розмови з Сергієм я зрозуміла, що тест на ВІЛ потрібно проходити регулярно, хоча б раз на рік», — говорить Аліна.
Жінка переживала не лише за своє здоров’я, а й за стосунки, адже треба було поговорити про те, що сталося. Аліна вирішила відверто розповісти про свою ситуацію коханому — під час розмови він зізнався, що живе з ВІЛ вже майже 10 років. Він приймає терапію, але не постійно та лише час від часу. Виявилося, що він боявся розповісти своїй коханій про свій статус, щоб не втратити її.
«Соціальний працівник пояснив мені, що саме через те, що чоловік не приймав ліки регулярно, він інфікував і мене. Якби лікувався за графіком — цього б не сталося”, — розповідає Аліна.
Після додаткових обстежень Аліна також почала отримувати антиретровірусну терапію. Вона почуває себе добре. Після деякого часу в стосунках жінка вирішила пробачити чоловіка.
«Тепер ми разом приймаємо терапію. Я стежу, щоб Євген також не пропускав прийом ліків. У нас усе під контролем», — підсумовує Аліна.
Хто перебуває в групах найбільшого ризику
До них належать:
- люди з ризикованою поведінкою, зокрема, ті, хто має незахищені статеві контакти з партнерами, чий ВІЛ-статус невідомий (за статистикою, 44% людей не використовували презерватив під час останнього статевого акту, і 31% мають статеві контакти з випадковими партнерами протягом останніх 12 місяців);
- споживачі ін’єкційних наркотиків;
- надавачі та надавачки секс-послуг і їхні клієнти;
- чоловіки, які практикують секс з чоловіками.
Людям з групи ризику рекомендується тестуватися принаймні раз на три місяці. Загалом тестування — єдиний метод, щоб дізнатися про ВІЛ, оскільки вірус може залишатися непоміченим роками, і в цей час він завдає шкоди здоров’ю.
Де на Одещині зробити тест на ВІЛ
Громадська організація «Альтернатива» вже понад 20 років допомагає людям, які живуть з ВІЛ, а також безкоштовно та конфіденційно тестує на ВІЛ, сифіліс, гепатити B та C.
Пункти тестування працюють за адресами:
- м. Одеса, вул. Хімічна 1/27, ГО «Альтернатива». Запис за номером: (096) 406-09-48, Марія; (096) 572-63-92, Олеся. Графік роботи: пн-пт: 11.00-15.00;
- смт Великодолинське, запис за номером: (073) 437-89-97, Сергій. Графік роботи: пн, чт: 12.00-14.00.
Пройти тестування можна і в Одеській області. Знайти адресу найближчого пункту тестування можна на сайті ТЕСТпоруч.
Також можна записатися на тест і прийти в точно вказаний день та час, скориставшись платформою Goпоруч: https://goporuch.org.ua/ngom
Перед тестуванням та після нього консультація і тестування проводяться безкоштовно і конфіденційно.
